Австрійське управління державної охорони та розвідки виявило пов’язаний з Росією осередок дезінформації. Громадянку Болгарії звинувачують в організації проросійських фейкових кампаній з 2022 року, як онлайн, так і офлайн, з метою дискредитації України та впливу на громадську думку в Австрії.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ Австрії.
DSN (управлінню державної охорони та розвідки) стало відомо про цю розвідувальну операцію завдяки аналізу пристроїв зберігання даних, які було виявлено під час обшуку будинку підозрюваної болгарки в грудні минулого року.
Одразу розпочаті розслідування показали, що осередок, який працював на російську спецслужбу, активізувався лише через кілька тижнів після початку російської агресії проти України. На початку 2022 року група запланувала широку дезінформаційну кампанію в німецькомовних країнах, зосередившись на Австрії.
Дітмар Піхлер, аналітик дезінформації з Австрії, віцепрезидент віденської ГО Vienna Goes Europe та засновник ініціативи Disinfo Resilience Network. Вони об’єднують експертів із різних галузей для аналізу, розвінчання та викриття дезінформації та пропаганди.
Робота Дітмара Піхлера зосереджена на іноземному втручанні автократичних режимів, особливо Російської Федерації.
У 2024 році він опублікував аналітичну записку «Дезінформація та іноземне втручання: виклик для ЄС та його держав-членів» разом із Австрійським товариством європейської політики, де надав кілька рекомендацій щодо вирішення цієї проблеми для Європейської демократії.
Дітмар Піхлер каже, ця справа має важливий аспект: згідно зі звітами, вона пов’язана з діяльністю Яна Масалека, а саме з його шпигунською мережею, яка діє в Австрії та за її межами. Також, наголошує аналітик, існує зв’язок між людьми, які займаються не лише шпигунством, а й поширенням пропаганди та проведенням операцій, що в часи Холодної війни називалися «активними заходами». Сьогодні частіше використовується термін «гібридна війна».
«У цьому конкретному випадку діяльність не обмежувалася лише онлайн-пропагандою. Вона включала й методи, відомі ще з часів Холодної війни: розміщення графіті та наклейок у різних місцях Відня. Масштаби цієї операції поки невідомі, але, за наявною інформацією, було використано нібито проукраїнську символіку в поєднанні з ультраправою або неонацистською символікою, щоб виставити Україну в негативному світлі. Це спрямовано не лише проти України, а й проти проукраїнських активістів і, звичайно, ця кампанія спрямована на підтримку російської позиції», — говорить Дітмар Піхлер.
Ця тактика, каже Дітмар Піхлер, не нова. Росія, як тодішній Совєтський Союз, послідовно застосовувала її у Європі впродовж багатьох десятиліть: «Тоді радянські агенти впливу малювали свастики на стінах у Німеччині та за її межами, щоб створити образ Західної Німеччини як країни, що залишається під впливом нацизму. Це мало на меті підірвати процес європейського примирення, відносини між Німеччиною та Францією, а також саботувати об’єднання Європи.
Сьогодні ми спостерігаємо схожі тактики: вони використовуються для демонізації України, розколу наших суспільств для ослаблення підтримки України та просування російських наративів щодо повномасштабного вторгнення, а також подій 2014 року, коли після анексії Криму та російського вторгнення в Донецьк і Луганськ світова спільнота не визнала це повноцінним актом агресії».
Дітмар Піхлер, згідно з даними про його діяльність, безперервно відвідував Україну з 2011 року та стежив за російською пропагандою, спрямованою на західне суспільство, зокрема після анексії Криму і таємного вторгнення на Донбас у 2014 році.
Аналітик говорить, в Австрії є багато офлайн-ініціатив із просування російських наративів, дезінформації та антизахідних упереджень. Їх активно використовує Росія.
«Це можна побачити, наприклад, у діяльності лобістських груп та ГО, які виступають проти збільшення кількості зброї на європейському рівні. Їхня аргументація ґрунтується на тому, що збільшення витрат на оборону нібито призводить до нових війн. Подібні наративи розроблялися ще за часів Холодної війни, коли Радянський Союз впливав на західний пацифістський рух», — говорить аналітик.
Ці люди, які зараз мають значний вплив у німецькомовному світі, знаходять будь-які виправдання, щоб не підтримувати Україну, зокрема у військовому плані.
«Викриття операції у Відні допомагає зрозуміти, як вони використовують символіку та меседжі, щоб переконати суспільство, що, мовляв, Україна — це нібито «фашистська» держава, це «погана» держава. А Росія нібито «мала рацію», Росія нібито «змушена була реагувати», — додає він.
Проросійська пропаганда, каже Дітмар Піхлер, діє на двох рівнях. Перший — відверта підтримка «спеціальної військової операції» та поширення кремлівських наративів.
Другий — більш завуальований підхід, яким користуються деякі академіки, інтелектуали та професори. Вони активно виступають у ЗМІ, університетах, публікують статті, де намагаються виправдати дії Росії: «Наприклад, вони стверджують, що «розширення НАТО спровокувало Росію», і що «Захід несе відповідальність, а Росія лише реагує».
Водночас вони заперечують російський імперіалізм та відповідальність РФ за події 2014 року на Донбасі. Мене особисто більше турбує саме ця друга категорія — так звані інтелектуали. Адже коли хтось відкрито підтримує Росію та використовує її символіку, його одразу ідентифікують як пропагандиста. Натомість професори чи експерти, які позиціонують себе як «нейтральних аналітиків», але завуальовано просувають проросійські меседжі, становлять значно більшу загрозу. Якщо людина говорить: «Я проти війни і не підтримую вторгнення, але…»
Після цього «але» зазвичай слідує довгий список проросійських і антизахідних тверджень, — говорить Дітмар Піхлер. І він вважає, що це дуже небезпечно.
«Варто усвідомити факт, хтось, хто розмахує російським прапором або є тролем у соціальних мережах без зображення профілю, без справжнього імені, не є настільки надійним, як якийсь академік, котрий викладає, є професором і так званою шанованою людиною в галузі. Я думаю, що такі впливові особи набагато небезпечніші, і ми на них мали б звертати увагу», — говорить засновник ініціативи Disinfo Resilience Network.
Повертаючись до справи в Австрії, продовжує співрозмовник Польського радіо для України, добре, що цій операції надали суспільного розголосу. Хоча судові органи вже були поінформовані про цю діяльність, зараз вона набула розголосу завдяки пресрелізу спецслужб і викликала внутрішню дискусію в Австрії. Це важливо, каже Дітмар Піхлер, адже ми повинні говорити не лише про загрозу шпигунства, а й про небезпеку інформаційних атак, дезінформації та пропаганди.
«Я вважаю, що нам потрібно більше дискусій та обізнаності щодо цих загроз. Важливо викривати кожен випадок, навіть якщо це стосується громадян Австрії, які отримують фінансування від Росії чи інших авторитарних режимів для поширення пропаганди. І якщо такі люди займають посади професорів чи інших поважних осіб у суспільстві, вони не повинні залишатися поза увагою.
Це стосується не лише Австрії, а й Німеччини, Франції, Великої Британії та США. Розслідувати подібні випадки може бути складно, адже це не завжди питання фінансових переказів — інколи схеми значно складніші. Проте такі розслідування мають бути пріоритетом як для журналістів, так і для спецслужб», — говорить експерт.
Володимир Гарматюк