З 13 по 14 червня в Страсбурзі вшосте відбувся European Youth Event (Європейський молодіжний захід). Раз на два роки Європарламент запрошує на зустрічі молодь, аби почути, що турбує її сьогодні, і яким вона бачить своє майбутнє. Загалом у цьогорічному заході взяли участь близько 9 тисяч представників громадянського суспільства віком до 30 років з країн ЄС.
Польська експертка у сфері сталого розвитку, економіки замкненого циклу та відповідального бізнесу Мартина Заставна, а також активістка руху пропагування свідомого підходу до споживання Zero Waste, виступила під час однієї з платформ, що була присвячена новим медіа. Вона звернула увагу на вкрай важливу сьогодні тему дезінформації, адже 60% молоді щодня стикаються з нею у соцмережах. Крім того, стосується вона й екоактивізму, адже понад половина контенту про клімат у соцмережах — це дезінформація.
«Найбільше молодь хвилює роль інтернет-платформ і можливість їхньої регуляції або законодавчого контролю. Євродепутати, звісно, дали певні відповіді, але, на мій погляд, вони не були вичерпні. Тому саме ця тема викликала найбільший резонанс серед учасників. Це величезна проблема, на яку багато депутатів не хочуть відповідати. Я частково розумію, чому багато людей не хочуть мати справу з політикою, бо це важка і дуже фруструюча тема. А тут, знову ж таки, велику роль відіграє дезінформація, а також питання, яка інформація є правдивою, а яка ні, і як це все перевіряти.
Якщо ми вже вирішуємо стежити за кимось із блогерів, то важливо звертати увагу на те, чи посилаються вони на джерела, і на які саме. Факт наявності джерел свідчить про більшу ймовірність правдивості інформації», — пояснила Мартина Заставна.
Вона зауважила, що однією з важливих тем стало те, як навчити молодь розпізнавати маніпуляції в інформаційному просторі. У світі, де стрічка новин у соцмережах дедалі частіше стає основним джерелом знань про світ, критичне мислення й медіаграмотність, є не просто корисною навичкою, а питанням безпеки. І цей освітній компонент уже існує.
«Є спеціальна програма, яка об’єднує тисячі шкіл і працює саме в напрямку освіти з питань дезінформації. Але, на жаль, це все ще крапля в морі потреб. Навіть якщо ми навчаємо, пояснюємо, що таке дезінформація, місінформація, фейкові новини тощо, але надалі ключовою проблемою залишаються соцмережі та їх алгоритми», — додала експертка.
Всі проблеми, які мали можливість озвучували учасники панельних дискусій, фіксувалися й записувалися європарламентарями, а також їхніми помічниками. Велика увага, зокрема, була присвячена проблемам психічного здоров’я молодих європейців. А також можливостям і загрозам штучного інтелекту.
Зокрема тому, як бачать європейські інституції своє місце в умовах стрімкого розвитку цих технологій, а особливо конкуренції у цій галузі між США і Китаєм? Чи зможе, наприклад, Європа створити власну систему ШІ, яка працюватиме на європейських серверах, чи й надалі буде залежати від наративів, що вигідні США І Китаю?
Якуб Мірковський, представник Варшавського офісу проєкту Together EU, яка діє при Європейському парламенті, наголосив на необхідності просування ідей європейських цінностей, адже у Варшаві, як і в багатьох інших містах Європи, спостерігається низький рівень обізнаності громадян про функціонування Європейського Союзу.
Згідно з опитуванням, проведеним CBOS на замовлення Вищої Школи економіки (SGH) у листопаді 2024 року, майже половина респондентів не знали, що Польща буде головувати в Раді ЄС. Це показує, що навіть такі ключові події часто залишаються поза увагою значної частини суспільства. І саме тут особливо важливою стає робота таких ініціатив, як Together EU, які діють локально, але з європейським масштабом мислення.
«Одна з лідерок Together EU, яка працює в Афінах, хоча є українкою, розповіла, що в Греції доволі важко реалізовувати євроспільнотні ініціативи. Люди там, на її думку, не дуже ідентифікують себе з ЄС. Тому там складно пробиватися з європейськими темами. Одним із рішень, яке ми реалізуємо у Польщі, є проведення воркшопів у ліцеях.
Ми вже почали реалізовувати цю ідею як Студентський науковий гурток ЄС, що працює при Вищій Варшавській школі економіки. Ми відвідуємо ліцеї, які співпрацюють із нашим університетом у рамках програми "Академічний клас", і розповідаємо молоді про ЄС і про польське головування в Раді Європейського Союзу», — зауважив Мірковський.
Окрема панель була присвячена програмі Erasmus+, яка заохочує до участі в студентських обмінах і відкриває для широкі можливості здобувати досвід в інших країнах ЄС. Водночас проєкт зміцнює міжнародну співпрацю польських університетів та організацій, сприяючи інноваціям і міжкультурному діалогу.
«Я багато чим завдячую Європейському Союзу, адже двічі отримувала стипендію Erasmus +, спершу на навчання в Німеччині, а потім там же захищала докторську. Згодом було багато молодіжних проєктів, тренінгів, які навчили мене багатьох м'яких навичок, тобто, публічних виступів і взагалі багато всього, за що я справді вдячна. Також я пройшла чотири волонтерські програми Європейського корпусу солідарності. А зараз я стажуюся в Європейській комісії у Брюсселі. Буває так, що певні ініціативи відкривають нам», — наголосила стипендіатка програм Erasmus+ Анна Гайдукович.
Можливості, які надає Європейський Союз молодим людям, значно ширші, ніж часто можна припустити, що вони стосуються лише випускників міжнародних відносин, європеїстики, права чи лінгвістики. Претендувати на стажування в європейських інституціях можуть фахівці найрізноманітніших напрямів: вихователі дитячих садків, лікарі, фармацевти, аналітики, спеціалісти з технічних і точних наук, статистики, психологи. Наприклад, психологи все частіше залучаються до підтримки добробуту працівників євроінституцій, які щодня зіштовхуються з численними викликами.
Одним із найвідоміших способів розпочати кар’єру в структурах ЄС є оплачувані стажування. Найпопулярнішим з них є Blue Book, який користується відповідно і підвищеною конкуренцією. Однак учасники стверджують, що це справжня школа громадянської активності. Ресурс, де зібрано інформацію про всі програми стажування і навчання у ЄС, сайт www.epso.eu. Варто регулярно його переглядати, адже різні інституції оголошують набір у різний час.
Вероніка Пушкар і Пьотр Фіран, Czwórka. Переклала українською Христина Срібняк