Нещодавня зустріч президентів Вишеградської групи підсівтила проблеми у взаємодії учасників, які, схоже, посилюються. Кшиштоф Дембєц, головний спеціаліст та аналітик Центру східних досліджень у Варшаві з питань Чехії та Словаччини, підтверджує такі спостереження та водночас пояснює, що зв'язки у В4 в принципі вільніші, ніж, скажімо, у Євросоюзі:
«Ми повинні чітко розуміти, що Вишеградська група на найвищому політичному рівні вже кілька років не функціонує належним чином. Кажучи "належним" я маю на увазі те, як вона функціонувала раніше, коли члени групи, ці країни, підтримували одна одну. Насамперед на шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО. Пізніше вони намагалися бути прикладом для країн Східного партнерства та Західних Балкан, які прагнули членства і також мали позитивний порядок денний, такий як завершення будівництва внутрішнього ринку Європейського Союзу.
Однак, принаймні протягом останніх п'яти років ця співпраця була слабкою та практично заморожена з лютого 2022 року. У цьому контексті будь-які зустрічі на такому найвищому рівні можуть бути певною мірою позитивним знаком певної комунікації, спроби з'ясувати розбіжні позиції. Однак, ймовірно, недоречно пов’язувати з Вишеградською групою занадто далекосяжні амбіції.
Саму Вишеградську групу часто несправедливо порівнюють мало не з Європейським Союзом. Проте це набагато вільніша структура, що базується на певній географічній близькості, певній близькості, пов'язаній також зі спільним досвідом, оскільки це країни, які з 1989 року йшли більш-менш схожим шляхом інтеграції із Заходом та системної трансформації. Однак це також угруповання країн близьких одна до одної, які, хочуть вони цього чи ні, змушені розмовляти, щоб розв'язувати певні об'єктивні проблеми».
Докладніше про те, як змінювалися цілі Вишеградської групи протягом її існування, про частини, на які «розпадається» цей союз, та чи зумовлена криза групи зовнішніми впливами можна слухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк