Позитив на кінець року – успішний проєкт за кошти європейських донорів. Один із 25 грантових проєктів, які підтримуються польським Фондом міжнародної солідарності разом із GIZ у рамках програми Skills4Recovery.
Рівненський проєкт було обрано на відкритому конкурсі грантів, зокрема, на основі таких критеріїв: оцінка інституційного потенціалу школи, її адаптація до викликів регіонального ринку праці та сталість впроваджених рішень після завершення проєкту.
Безперервна й тривала модернізація промисловості та підготовки працівників стає умовою економічної стійкості України, а водночас реальним шляхом до євроінтеграції української промисловості, адаптації до європейських умов і вимог.
Ефективним прикладом міжнародної підтримки в цьому масштабному, складному й дороговартісному процесі став мультидонорський проєкт із загальним бюджетом 14 мільйонів євро Skills4Recovery. У ньому об’єднали зусилля Україна, Польща, Німеччина, Данія, Естонія за підтримки ЄС.
Фонд міжнародної солідарності Республіки Польща, якому належить тут один із акцентів, це фонд державного казначейства під патронатом президента Республіки Польща та під наглядом Міністерства закордонних справ Польщі, підтримує 25 грантових проєктів в Україні у рамках програми Skills4Recovery.
Під час ознайомчої поїздки директорка Рівненського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості Наталія Бура й завідувач Олександрійського навчального відділення Олександр Сидорець розповіли про новий верстат, придбаний у рамках нового проєкту програми Skills4Recovery. На цьому верстаті тепер навчаються майбутні верстатники, а також верстатниці.
У Гощанському відділенні сучасне обладнання, придбане в рамках проєкту, самостійно виконує лазерну нарізку й автоматичне зшивання елементів на основі шаблону. Майстриня повинна знати, як розробляється шаблон, як працює програма. Майстриня Ірина Ткачук розповіла, як вона навчалася працювати на новій машині. Куплена за рекомендацією фірми, яка працює на такому обладнанні, машина вчетверо збільшує продуктивність праці та покращує якість.
Під куплене обладнання були переписані й модифіковані навчальні програми, самі вчителі й майстри також пройшли необхідне навчання, щоби мати змогу навчити потім інших. На підприємствах Рівненської області стоїть таке саме обладнання, яке є в лабораторіях Центру зайнятості, — пояснює директорка. Тож після виробничого навчання на цьому обладнанні слухачі вже йдуть на підприємство зі знанням основ роботи.
Надія Плютинська, директорка обласного Центру зайнятості розповіла про найрадикальніші зміни, які відбулися на українському ринку праці та про те, які фахівці тепер найбільш затребувані.
Центр зайнятості переорієнтував програми для жінок, зокрема й у тих галузях, які вважалися традиційно чоловічими, а також розробив програми, розраховані на інклюзивне навчання та зайнятість. Служба зайнятості компенсує кошти працедавцеві за пристосування робочого місця для інклюзивної праці. Є таких 7 компенсаційних програм для роботодавця. – Є ряд програм, які дозволяють започаткувати або розширити свій бізнес. Через мікрогранти, скажімо. Є програми для молодих підприємців до 25 років, для учасників бойових дій, — розповіла директорка.
Під час завершального івенту викладачка Ольга Чекун розповіла, що вона викладає й одночасно проходить курси підвищення кваліфікації, на яких навчається створювати шаблони для пошиття.
Тетяна Власова, директорка релокованого підприємства «РВК Алексія», яке в 2022 році було, по суті, знищене, брала участь у проєкті.
Тетяна Власова підкреслює важливість співпраці з Центром зайнятості, оскільки курси підвищення кваліфікації необхідні постійно, щоразу як приходить нова продукція. Вона сподівається що проєкт допоможе у здійсненні дуже амбітних планів підприємства, пов’язаних, зокрема і з євроінтеграцією.
Олег Прокопчук, випускник Рівненського центру ПТО ДСЗ, не шкодує, що наважився на дуже різку зміну роботи. Він щиро дякував Польщі й полякам за підтримку.
Консул Республіки Польща у Луцьку Марек Войцеховський, присутній на гала, прокоментував подію та зазначив, що проєкт наближає Україну до інтеграції з ЄС, і тут Польща може поділитися своїм досвідом вступу:
Адаптація законодавства, адаптація технологій, комп'ютеризація. Ми, як поляки, навіть не пам'ятаємо, скільки це було роботи, скільки зусиль довелося докласти. Але так, в України це попереду. Українці мають величезний потенціал, величезне бажання. І це найголовніше.
Ці люди відчайдушно хочуть приєднатися до Європи, вони хочуть кращого життя. Вони вчаться, як використовувати європейські фонди, як створювати програми, на якому рівні — регіональному, державному — як це все працює.
Сьогодні йшлося про металообробний завод, про фабрику, яка шиє одяг. І саме ці технології, нове обладнання, готовність навчатися, наближають до Європи і дозволять плавно вийти на європейський ринок, щоби Україна була конкурентоспроможною. Думаю, це важливо підтримувати й допомагати.
Щиро вітаю всіх і бажаю здорових, мирних свят. Миру Україні та всього найкращого.
Сніжана Чернюк