Після удару США та Ізраїлю 28 лютого на Іран, а також іранських дій у відповідь змінилося чимало. Закриття повітряного простору багатьох країн та небезпека в Ормузькій протоці спричинили конкретні проблеми, зокрема, у пересуванні і транспорті, наприклад, енергоресурсів та різних товарів.
Для іранців, які зазнають утисків, відкривається нова надія, і вони самі повинні формувати своє власне майбутнє. Таку думку висловила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що тривким буде лише дипломатичне рішення.
Очільниця Єврокомісії засудила удари Ірану на країни регіону Перської затоки. Цілями цих ударів стали американські бази на Близькому Сході. Проте один з іранських бойових безпілотників залетів на британську базу у європейській частині Кіпру, яка належить до Європейського Союзу.
Внаслідок цієї атаки ніхто не постраждав, а збитки, яких він завдав, були мінімальними. Урсула фон дер Ляєн запевнила у солідарності з усіма країнами ЄС у момент загрози.
Ситуацію на Близькому Сході у понеділок, 2 березня, обговорювали комісари ЄС. Голова кабінету очільниці Єврокомісії доручив підготувати найновіші звіти, зокрема стосовно безпеки, міграційних тенденцій та цін на енергоносії. У Брюсселі побоюються, що дестабілізація на Близькому Сході призведе до нової хвилі міграції, а блокування морських шляхів для транспорту нафти та газу, зокрема Ормузької протоки, вплине на зростання цін на енергоносії.
Через атаку іранського дрона на британську базу на Кіпрі, зустріч міністрів у європейських справах, заплановану на острові 2 березня, вирішено відкласти. Такі зустрічі проводить кожна країна, яка головує у Раді ЄС. Але Кіпр, який очолює роботу ЄС протягом цього півріччя, був змушений перенести неформальну зустріч на пізнішу дату, як пояснено, «через непередбачені події, що вплинули на авіарейси», — оголосила речниця кіпрського президентства.
Франція декларує готовність приєднатися до захисту своїх союзників на Близькому Сході. Це реакція Парижа на удари Ірану у відповідь після загибелі верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Франція засуджує дії режиму аятол, та заодно підтримує свої застереження у справі втручання сил Ізраїлю та США.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро засудив атаку Ірану на країни Перської затоки та Йорданію, внаслідок яких уражено базу в Абу-Дабі, де дислокуються французькі солдати. «Франція висловлює готовність до участі в обороні своїх партнерів, згідно з чинними угодами та принципом необхідної оборони, що передбачає міжнародне законодавство», — заявив очільник дипломатії. Він також повідомив, що приблизно 400 тисяч громадян Франції перебувають у країнах Близького Сходу, де їм загрожує небезпека.
Позиція Парижа у справі війни змінилася за лічені години. Після початкових закликів до деескалації та діалогу з Іраном, Франція попередила про підвищення бойової готовності, зберігаючи, проте, дистанцію стосовно дій США та Ізраїлю. «Їхнє втручання, здійснене в односторонньому порядку, необхідно обговорити у передбачених для цього спільних установах», — висловив критику очільник французької дипломатії.
Очільниця оборонного відомства Іспанії Маргарита Роблес заявила 2 березня, що військові бази її країни не надають допомоги США в їхній операції проти Ірану. За її словами, допомога може бути надана лише в межах міжнародного права. Як додала політикиня, угода між США та Іспанією про використання баз не дозволяє американцям діяти односторонньо, без міжнародних рамок.
У червні минулого року, після американсько-ізраїльського удару на ядерні об’єкти в Ірані, іспанські ЗМІ наголошували, що бази в Іспанії відіграли ключову роль в американській операції у логістичній сфері.
Після удару США та Ізраїлю у суботу, 28 лютого, на Іран прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що його країна відкидає «односторонні військові дії» цих країн. Посол Ірану в Мадриді Реза Забіб сказав, що він «цінує реакцію іспанського уряду на агресію».
У неділю, 1 березня, питання безпеки на Близькому Сході обговорили президенти Литви, Польщі та Фінляндії: Ґітанас Науседа, Кароль Навроцький та Александер Стубб. Зокрема, очільник Литви звернув увагу, що зростання напруженості на Близькому Сході не повинно відвертати уваги від російської агресії проти України. Він заявив про необхідність надалі послідовно підтримувати Київ.
Уряди Німеччини, Франції та Великої Британії оприлюднили спільну заяву, в якій засудили атаки Ірану на країни Близького Сходу. Як наголошено, так звана «Група Е3», до якої належать країни-засновниці ЄС, не брала участі у військовому наступі на цілі в Ірані, але підтримує постійний контакт зі США, Ізраїлем та іншими партнерами на Близькому Сході.
У вівторок, 3 березня, при нагоді візиту до США, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що Берлін залишається в тісному контакті з Вашингтоном, Ізраїлем та партнерами на Близькому Сході. І, незважаючи на сумніви щодо вжитих засобів, німецька сторона підтримує цілі операції проти режиму. Також він зазначив, що Німеччина не приєднається до військової операції.
Європейська комісія запевняє, що попри напружену ситуацію на Близькому Сході, немає прямої загрози постачанню енергії до Європейського Союзу. Як наголошено в комюніке, ситуація під контролем. Сумніви щодо забезпечення постачання виникли, коли Іран почав блокувати Ормузьку протоку, тобто основний маршрут транспортування нафти та газу. Цього тижня в Брюсселі відбудеться кілька нарад, присвячених питанню енергетичної безпеки.
Віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш не передбачає участі польських військ в операції проти Ірану. Очільник відомства національної оборони заявив при нагоді свого перебування у Вашингтоні, що Сполучені Штати не просили Польщі про таку підтримку. За його словами, ні під час візиту до Білого дому2 березня, ні в розмові з представниками Пентагону 1 березня не було прохання, щоб Варшава приєдналася до війни з Іраном.
IAR,PR24/Н.Б.