За даними Центральної виборчої комісії, партія «Прогресивна Болгарія» колишнього президента Румена Радева набрала майже 45% голосів і, ймовірно, отримає 130 мандатів у Народних зборах Болгарії. Це означає, що в парламенті, який налічує 240 депутатів, вона зможе самостійно сформувати уряд. До парламенту остаточно увійдуть ще чотири партії: «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ), «Продовжуємо зміни», «Рух за права і свободи» (ДПС) та ультраправа «Відродження».
Разом із польськими експертами поміркуємо, що для Болгарії та Європи означає прихід до влади Румена Радева. Постає питання, чи це прорив на болгарській політичній арені, чи вираз того, що суспільство втомилося від політичної нестабільності.
«Я думаю, і одне, і друге, адже маємо ситуацію, що «Прогресивна Болгарія» зможе не лише керувати, а й керувати самостійно. Дуже хороший і небачений у новітній історії Болгарії результат саме це й доводить. За ним стоїть розчарування болгар протягом семи дострокових виборів, що відбулися за останніх п’ять років; у країні настав застій та певна політична інертність. І тут з’являється політик не новий — адже Радев два терміни був президентом, але він залишає посаду президента, створює нову партію і заявляє, що він єдиний, хто здатний подолати політичну кризу та побороти олігархічно-корупційну систему в країні. Він нібито новий, не вплутаний у партійні суперечки, що не є цілком правдою, але він наче додав нового духу.
І безліч людей, які досі не голосували, вважаючи, що немає за кого, або були просто розчаровані, цього разу пішли і проголосували саме за Радева. З іншого боку, він також переманив масу виборців, які раніше голосували або за популістські, націоналістичні угруповання, або за болгарську соціалістичну партію. Усіх їх Радев об’єднав навколо себе, йдучи широким фронтом, уникаючи однозначних ідеологічних заяв. Побачимо, як довго йому вдасться підтримати цей ентузіазм навколо себе», — сказав аналітик Польського інституту міжнародних справ Якуб Пєньковський.
Виникає питання, чи Румен Радев не захоче йти конфліктним щодо Європейського Союзу курсом, як в Угорщині йшов Віктор Орбан.
«Я думаю, що ні, з кількох причин. По-перше, ідеологічно він не настільки затятий, як Орбан. З іншого боку, він у менш зручному становищі після виборчої поразки Орбана. Він мусив би, так би мовити, вийти на перший план і стати головним об’єктом критики в Європейському Союзі. Було б набагато зручніше, якби Орбан весь час залишався при владі, щоб ховатися за ним та бути частиною ширшої коаліції разом із Фіцо, Бабішем, можливо, з прем’єркою Мелоні. А бути таким фронтменом — не дуже зручно.
З іншого боку, розвиток Болгарії значною мірою залежить від підтримки Європейського Союзу, адже Болгарія — це досі найбідніша країна Співтовариства. Можливий ідеологічний конфлікт Радева з установами ЄС міг би наразити ці кошти на якісь форми заморожування. Так як сталося з Орбаном через суперечки про верховенство права. Треба пам’ятати, що Болгарія постійно має проблеми у боротьбі з корупцією, з прозорістю судової системи, тож Європейський Союз навіть не мусив би особливо шукати приводів, щоб заморозити частину коштів, посилаючись хоча б на те, що їх розкрадають унаслідок корупційних процесів, і це аж ніяк не було б зловживанням з боку ЄС, це просто факти», — додав Якуб Пєньковський.
Які переваги має Румен Радев, чого не було в інших політиків у Болгарії, до яких суспільство явно втратило терпіння? І що він обіцяє болгарам?
«Румен Радев — колишній президент, який відмовився від завершення другого терміну правління, щоб висунути свою партію на парламентських виборах. Його популярність — це похідна, можна сказати, дуже серйозного розчарування політичним класом. Він двічі переміг на президентських виборах при дещо вищій явці, особливо на перших виборах, ніж на парламентських, і сталася, мабуть, безпрецедентна ситуація в історії світу, бо відбулися восьмі вибори протягом п’яти років. Це щось нечуване.
Отже, хоча президента в Болгарії обирають на загальних виборах, він не має таких повноважень, як президент Польщі, не кажучи вже, наприклад, про президента Франції чи Сполучених Штатів. Він дуже виріс у болгарській політичній системі через постійну структурну глибоку політичну кризу. Це політик, якого можна порівняти із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, і визначити його як націоналістично-консервативного представника лівих сил.
Це гібрид із посткомуністичним підтекстом. Його популярність спричинена дуже глибоким розчаруванням болгар у внутрішній ситуації. Нагадаємо, Болгарія — найбільш корумпована, разом з Угорщиною, країна в Європейському Союзі. Це ще погіршилося. Якщо глянути на попередні вибори, численними були випадки підкупу виборців та порушення під час підрахунку голосів. У результаті такий політик як Радев критикує вступ країни до єврозони, підтримку України та санкції проти Росії, а більшість болгар через історичні та культурні умови сприймає Росію як ту, що принесла Болгарії свободу від османського панування у XIX столітті. Проросійські настрої в Болгарії є, беззаперечно», — сказав політолог Адам Бальцер із Колегії Східної Європи.
Як це проявляється в поглядах та пропозиціях переможця виборів, Румена Радева?
«Якби ми його послухали, безперечно, він — популіст; говорив, що, він є прихильником миру; є партія миру — ми чули це від інших політиків, зокрема від Орбана. Критичне ставлення до санкцій проти Росії, до передання Україні зброї, до збору коштів для України — мовляв, це щось погане, тому що продовжує конфлікт. Краще, щоб Україна мала відчуття, що вона слабша і, в лапках, домовилася з Росією. Досі було так, що президент мав скоріше представницьку, а не серйозну владу у зовнішній політиці, важливішою була позиція уряду. А тепер Радев стане прем’єром. Але, як показує Орбан, навіть якщо політик у ЄС, прем’єр-міністр, може блокувати, сповільнювати, розмивати, і це недобре з погляду Польщі, з перспективи України, не забуваймо, що від початку повномасштабної агресії Росії проти України Європейський Союз оголосив 19 пакетів санкцій стосовно Росії разом з Орбаном», — додав Адам Бальцер.
Яким є ставлення болгар до Європейського Союзу? Чи сприймають ЄС крізь призму неефективної політики, чи, можливо, перш за все звертають увагу на європейське фінансування, що надходило до Болгарії широким потоком?
«І тут основна проблема. Я не хочу сказати, що болгари — євроскептичне суспільство, це не так, але вони, зі зрозумілих причин, часто критично налаштовані до Європейського Союзу. Зараз я спробую пояснити, чому. Болгарія не використала коштів ЄС навіть у наближеній мірі до того, як їх використала Польща. Зокрема тому, що все тримала під контролем олігархічна система. Багато з цих грошей розкрадено або використано неефективно. До того ж болгари часто вважають, що лідери Європейського Союзу або європейські політики з найважливіших держав були політичними покровителями Бойка Борисова.
Тривалий час його поважали у європейських колах, тому що він співпрацював у питаннях міграції або ж намагався показати, що саме він — європейське обличчя Болгарії, на відміну від проросійської альтернативи в цій країні. Тому частим є розчарування болгар щодо Європейського Союзу. Західних політиків вони сприймають як покровителів олігархічної системи, що паразитувала на цій державі», — зазначив доктор Пйотр Олєкси з Університету імені Адама Міцкєвича в Познані.
У польських ЗМІ є побоювання щодо можливої проросійської позиції Румена Радева. Як можна оцінити його висловлювання і потенційну політику стосовно Росії? Чи обґрунтовані порівняння з політикою Віктора Орбана або Роберта Фіцо?
«Насправді виявиться, як вона виглядатиме в конкретних питаннях. Я б очікував, що буде багато сильних слів, сувереністської щодо Європи риторики і великої симпатії до Росії на словах, але це не обов’язково впливатиме на блокування важливих європейських проєктів, наприклад, щодо України. Навряд чи це призведе до блокування фінансової підтримки України. Ми сприймаємо Румена Радева як проросійського політика, а на болгарській політичній сцені сказали б, що він помірковано проросійський. Ми повинні усвідомлювати, що болгари — це суспільство, яке значною мірою симпатизує Росії.
Відразу після повномасштабної агресії Росії проти України був певний відхід від проросійських настроїв, але з часом виявляється, що культурні коди, симпатія, яка формувалася століттями на основі історичного та культурного досвіду, у Болгарії відроджуються. Що важливо, ультраправа і сильно проросійська партія „Відродження”, яка мала набагато більшу підтримку і набагато більше мандатів у попередньому парламенті, зараз отримала лише 4%. Інші невеликі проросійські угруповання, які також раніше були в парламенті, взагалі не увійшли туди, бо значною мірою Радев перехопив їхній електорат. Причому, порівняно з ними, його проросійськість дуже поміркована», — сказав Пйотр Олєкси.
PR24/Н.Б.