Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до європейських лідерів з попередженням, що загроза з боку Росії може з’явитися раніше, ніж багато хто зараз припускає. При нагоді саміту ЄС 24 квітня очільник польського уряду висловив думку, що, враховуючи зростання російської загрози, Європейський Союз не може покладатися лише на декларації.
Це питання обговорювали на Польському радіо 24. Як відзначив журналіст Кароль Сурувка, очільник уряду в одному зі своїх інтерв’ю також сказав, що ймовірий черговий напад Росії — це питання місяців, а не років. Гостем програми був експерт у справах міжнародної безпеки з Університету Civitas, доктор Лукаш Толяк.
«Насправді це спроба мобілізації, тому що Європа весь час — у контексті того, що відбувається у світі, того, що відбувається в Україні і того, що відбувається в Російській Федерації — мобілізується. Але недостатньо швидко і недостатньою мірою, щоб відповісти на ці виклики так, як було б потрібно, тобто адекватно. Потенціал — є, часу — мало, а ми ще не зовсім готові. Так воно зараз виглядає», — сказав доктор Лукаш Толяк.
Загально можна зробити висновок, що європейська спільнота все ще робить замало. Хоча, звісно, окремі країни, серед яких і Польща, призначають на ці потреби стільки коштів, скільки можуть. Доктор Лукаш Толяк.
«Так, але природа модернізаційних проєктів і проєктів, пов’язаних з озброєнням, особливо в наш час, коли це дуже дорого, а технологія надзвичайно розвинута на дуже різних рівнях, — їхня природа є такою, що, на жаль, програми модернізації розтягнуті навіть не на місяці або й роки, тут ми говоримо вже про десятиліття. У зв’язку з цим, по-перше, є питання конкретного обладнання і, так би мовити, дотеперішньої неспроможності (або недостатньої спроможності європейської промисловості та Європи як такої) вкладати достатні обсяги коштів, а передусім розбудовувати свої можливості у сфері промисловості. По-друге, ми не до кінця встигаємо за всім, що відбувається у світі, якщо говорити про еволюцію поля бою, тобто про технологічні зміни і про те, що ми спостерігаємо, наприклад, в Україні. У цьому питанні також необхідним є відповідний підхід. А по-третє — гроші, причому гроші в Європі є, у цьому немає жодних сумнівів. І ще понад 30 років перерви, стратегічної паузи, яка вказувала на те, що в Європі конфлікту не буде, адже немає жодних протистоянь, які могли б призвести до повномасштабного збройного конфлікту. Усе це призвело до того, що ми фактично обмежили свої промислові можливості до абсолютного мінімуму. І тепер, скажімо, треба задіяти всі сили, щоб спробувати опанувати цю ситуацію. Посилена мобілізація і, як-не-як пришвидшення європейських дій, само собою є стримувальним фактором. Отже, у зв’язку зі сказаним вище, так треба це мотивувати», — заявив експерт.
З іншого боку, є питанням, як Росія мала б бути готовою до чергового нападу протягом кількох місяців, якщо на українському фронті вона роками просувається буквально на метри і роками не в змозі прорвати оборону України.
«Я скоріше вказав би дещо інший аспект усього цього. Мабуть, у нас хибне уявлення про те, чим могла б бути така криза або потенційний конфлікт. Тобто зараз ми не враховуємо можливості такого вторгнення, з яким маємо справу в Україні, бо на цьому полі Російська Федерація справді зазнала всіх можливих поразок, якщо йдеться про підготовку цієї операції, її мотивування, а відтак і сам перебіг. Дійсно, вона значною мірою вичерпала вагому частину своїх можливостей. Але протягом останніх чотирьох років вона перевела всю свою економіку на військові рейки. І зараз ця економіка генерує величезну кількість ресурсів на потреби війни. Якщо ж мати на увазі загрозу, про яку говорить Дональд Туск, і на яку вказують експерти, ми не говоримо про повномасштабну війну з НАТО. Скоріше за все, говоримо про досить обмежений конфлікт, який потенційно міг би стати конфліктом, можливо, з певними державами східного флангу НАТО. Але тільки, якщо росіяни були б переконані, що можуть цей конфлікт якоюсь мірою обмежити. Найкраще було б, якби вони були впевнені, що в цьому конфлікті відбудеться подальша ерозія і, так би мовити, дезінтеграція Північноатлантичного альянсу», — сказав доктор Лукаш Толяк.
Якщо в такому випадку Сполучені Штати не реагуватимуть, європейські країни опиняться у скрутному становищі.
«Ситуація остільки небезпечна, що, на жаль, протягом останніх кільканадцяти місяців, можна сказати, — абсолютно непохитна впевненість у тому, що всі союзники так чи інакше виступлять на захист потенційно атакованої однієї чи кількох країн, вже не є такою певною. Адже, зрозуміло, сама Стаття 5 Північноатлантичного договору про принцип колективної оборони показує, що реакція може бути різною, залежно від оцінки ситуації з боку окремих урядів. І про це ми повинні завжди пам’ятати. Тобто мобілізація має одночасно стосуватися не лише того, щоб підготуватися до війни — „Si vis pacem, para bellum”, тобто „Якщо хочеш миру, готуйся до війни”, — як мовиться у стародавній латинській приказці. Але також це спроба мобілізації в політичному сенсі. Тобто спроба показати, що ми весь час рішуче налаштовані і впевнені в тому, що солідарно виступимо на захист кожного члена натівського співтовариства, який став би жертвою можливої агресії. Причому йдеться про агресію на дуже різних рівнях. Це може бути підпорогова війна, тобто гібридна війна, а також обмежений збройний конфлікт. Якби ми мали обговорювати гіпотетичний повномасштабний конфлікт між Північноатлантичним альянсом і Російською Федерацією, що включає сили обох сторін, то Російська Федерація не наважиться на такий напад, позаяк не має для цього потенціалу. Але, якщо росіяни будуть переконані, що потенціал для цього є; альянс уже, так би мовити, розпадається, або що існує серйозний ризик, що американці як найважливіший у військовому сенсі член НАТО, не виступлять рішуче на боці такого члена альянсу, то в цей момент ризик дійсно зростає», — сказав доктор Лукаш Толяк.
У цьому контексті треба мати на увазі заяви президента Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО. Хоча, на думку багатьох експертів, це лише риторика.
Відзначмо, що президент Польщі Кароль Навроцький демонструє проамериканський підхід. Нещодавно, на зламі березня і квітня, він відвідав США утретє за вісім місяців на посаді глави держави. Це був робочий візит. Президент часто наголошує, що вважає США пріоритетним зовнішнім партнером Польщі.
По-іншому до США в нинішніх умовах ставиться прем’єр-міністр Дональд Туск, який в останньому інтерв’ю виданню «Financial Times» заявив, що «найбільшим і найважливішим питанням для Європи є те, чи Сполучені Штати готові бути такими лояльними, як це описано у натівських договорах».
«В останньому висловлюванні Дональда Трампа, хоча б у контексті війни в Ірані, — не можна сказати, що йдеться про остаточне виключення Америки з Північноатлантичного альянсу, бо це абсолютно не так. Сполучені Штати надалі є повноправним союзником і повноправним членом цього альянсу. Однак вони повинні серйозно переглянути свої можливості та свою концепцію оборони, бо насправді Північноатлантичний альянс у тому вигляді, в якому він існує, із самого початку формували з урахуванням оборони європейських членів НАТО, а зараз ця ситуація драматично змінюється. Ми модернізуємо свої збройні сили, але це процес, який іще триває», — сказав доктор Лукаш Толяк.
При нагоді саміту Європейського Союзу, що проходив на Кіпрі, 24 квітня президент Кіпрської Республіки Нікос Христодулідіс повідомив, що лідери ЄС мають намір підготувати план дій на випадок запуску відповідної статті (42.7) договору про взаємну оборону та допомогу. Згідно з її положенням, якщо одна країна ЄС стане жертвою нападу, інші повинні їй допомогти. Чи справді Європейський Союз може стати оборонним союзом?
«Мабуть, я сформулював би це трохи інакше. Тобто європейські члени НАТО повинні це обміркувати, і цей процес уже певний час триває. Вони повинні переосмислити концепцію оборони континенту навіть у ситуації слабкої активності або повної її відсутності з боку Сполучених Штатів. Насправді потенціал у Європі є, і немає сумнівів, що якби Європа доклала належних зусиль до захисту власних інтересів, вона здатна без жодних проблем врівноважувати, а навіть стримувати російську сторону. Саме так воно діє: принцип стримування. Північноатлантичний альянс повинен насамперед стримувати потенційних агресорів. Суть полягає в тому, що супротивник усвідомлює: якщо він розпочне будь-які агресивні дії, це буде для нього настільки дорого, що аж ніяк не окупатиметься. Поки він бачить Європу слабкою і невпевненою у своїй солідарності та рішучості в діях, такий ризик є більшим. Якщо ж Європа буде готовою, ризик зменшиться. Так воно зараз виглядає», — заявив доктор Лукаш Толяк.
PR24/Н.Б.