Підтримка Євросоюзом України розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення Росії, оскільки Україна була асоційованою країною. Однак із початком повномасштабної війни змінилися підхід до підтримки та пропорції, відповідно до нових потреб, — розповідає Мацей Поповський, очільник Генерального директорату Європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO).
«Місія Генерального директорату з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги ЄС (DG ECHO) полягає у забезпеченні швидкого, ефективного та скоординованого реагування ЄС на кризи та катастрофи в усьому світі. Директорат співпрацює з державними, міжнародними організаціями та місцевими партнерами для надання цілеспрямованої допомоги на основі потреб», — йдеться на сторінці Директорату.
«Після 2022 року все довелося переосмислити. Я був генеральним директором з питань сусідства та розширення Європейського Союзу, коли розпочалася війна. Ми тоді швидко внесли необхідні зміни та з двох дворічних бюджетів створили пакет допомоги майже на 800 мільйонів, але це був лише один захід. Пізніше, звичайно, держави-учасниці також почали підтримувати постачання військової техніки.
Ми значно збільшили гуманітарну допомогу, якої Україна як європейська країна з функціональними інституціями раніше не потребувала. Звичайно, ми надавали гуманітарну допомогу людям, які проживають, наприклад, на сході, які були переміщені через військові операції ще до російського повномасштабного вторгнення. Однак тепер з'явилася величезна група переміщених осіб — я не говорю про біженців, які прибули до Європи і які також отримали допомогу, скажімо, як тимчасовий захист у європейських країнах.
Тож ми й надалі продовжуємо надавати цю гуманітарну допомогу, бо, по-перше, є люди, які були змушені покинути свої домівки, а по-друге, є постійні руйнування. Тому бюджет виключно гуманітарний — я говорю лише про гуманітарну допомогу для України, - наразі становить понад 200 мільйонів євро щорічно. Це, наприклад, підтримка дуже базова — бюджет, я маю на увазі підтримку навіть готівкою, щоб люди могли купити паливо на зиму, щоб вони могли фінансувати ремонт пошкоджених будинків.
Це масштабна допомога. Ми також підтримуємо необхідні ремонти шкіл чи інших державних установ, які були зруйновані, та всю енергетичну допомогу. Вона виходить за рамки типової гуманітарної допомоги, але з початку російської агресії до сьогодні ми доставили в Україну понад 11 000 генераторів через Європейський механізм цивільного захисту, які використовуються, серед іншого, для організації пунктів незламності, організованих українською ДСНС. Вони використовують ці генератори саме для того, щоб живити ці місця, щоб забезпечувати опалення, щоб був доступ до електрики, щоб люди могли прийти, перебути якийсь час. І це ми будемо робити так довго, як це буде потрібно», - наголошує керівник Генерального директорату Європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги.
Він оцінює, що питання життя і смерті, які несе війна Росії проти України, актуальні не лише для України, але і для європейських країн:
«Звичайно, для нас ця війна справді є екзистенційним питанням, і ми знаємо, що справа не лише в тому, що Україна бореться з російською агресією. Ми також боремося з нею, бо триває гібридна війна, і практично жодна країна не є повністю безпечною. Ми бачимо, що зараз відбувається все частіше і частіше, чи то в Румунії, Польщі, Латвії чи Литві, ми бачимо дрони, які порушують повітряний простір, пов'язані з цим оголошення тривоги. Ось чому ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно, звичайно, завжди пам'ятаючи про майбутню відбудову.
Цьогоріч чергова конференція з питань відбудови України відбудеться в червні, у Ґданську. І це важливо — готуватися до майбутнього, але водночас керувати кризою, з якою ми зараз стикаємося, тобто допомагати Україні якомога більше. У моєму випадку йдеться про гуманітарну допомогу, підготовку до чергової зими, забезпечення доступності всіх основних послуг.
Ми захоплюємося стійкістю українців. Я знаю, що вона має свої межі; люди втомилися. Ця війна триває довше, ніж Друга світова війна у більшості європейських країн, можливо, не в Польщі, але в Бельгії та Франції - так.
І це має свою ціну, люди це відчувають, але водночас вони можуть підтримувати й навіть підвищувати свою стійкість, і ми також можемо цьому навчитися у них».
Про те, як працює механізм підтримки Євросоюзом України, як контролюється використання наданої допомоги, про відвідування України та співпрацю з українською ДСНС, а навіть про те, як допомагають Україні європейська сіль і рибальські сіті запрошую послухати в повній звуковій версії розмови в доданому аудіофайлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк