Латвія перед виборами: міграційний тиск, російський вплив і державні проблеми

Проблеми Латвії перед виборами та вплив війни Росії проти України на політичну ситуацію — у розмові з Бартошем Хмелевським, аналітиком з питань країн Балтії Центру східних досліджень для програми "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.

Ілюстративне фото.

By Bjørn Erik Pedersen - Own work, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=53904567

У першій програмі з циклу Сніжани Чернюк і Едуарда Жолуда про ситуацію в Латвії напередодні виборів - розмова з Бартошем Хмелевським, аналітиком з питань країн Балтії Центру східних досліджень. Увага зосереджується на безпековій ситуації в Латвії напередодні парламентських виборів. Однією з головних тем є зростання міграційного тиску на латвійсько-білоруському кордоні: якщо торік було зафіксовано близько 12 тисяч перетинів, то вже наприкінці липня цього року — близько 9 тисяч.

Серед проблем Латвії експерт називає недостатню кількість прикордонників, незавершене облаштування кордону технічними засобами та складний для патрулювання лісисто-болотистий рельєф. Водночас Хмелевський застерігає від прямого пов’язування падіння латвійського уряду з інцидентами з українськими безпілотниками: за його оцінкою, головною причиною були внутрішні суперечки між коаліційними партіями, тоді як дрони стали лише приводом для остаточного падіння довіри.

Окремий блок інтерв’ю присвячений російськомовному населенню та політичним змінам у Латвії після початку повномасштабної війни Росії проти України. Експерт наголошує, що після 2022 року проросійська партія «Згода» фактично припинила існування, а російськомовний електорат став більш фрагментованим: приблизно третина підтримує Москву, третина займає нейтральну позицію або не визначилася, а ще третина більш-менш підтримує Україну.

Водночас латвійське суспільство продовжує розділяти питання мови та ідентичності. Бартош Хмелевський також звертає увагу на особливості Латгалії, де значну частину населення становлять росіяни, однак не вважає ймовірним сценарій створення там штучної проросійської республіки: на його думку, регіон не має історії сепаратистського чи автономістського руху.

Експерт характеризує Латвію як найслабшу з трьох балтійських держав за демографічним потенціалом, державною ефективністю та адміністративною спроможністю, хоча країна збільшує оборонні витрати, посилює присутність союзників і проводить реформи у сфері безпеки. На думку Бартоша Хмелевського, головною проблемою є не сама чисельність російськомовного населення, а слабкість державного апарату та повільність ухвалення й реалізації рішень. Ці труднощі він пов’язує передусім із політичними упущеннями останніх десятиліть, внутрішніми суперечностями та тривалим політичним застоєм, а російський вплив вважає лише одним із чинників.

Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк