Не завжди одразу можемо прямо встановити зв'зок між оплатою весілля Дональда Трампа-молодшого, німецькою AfD, яка виграла вибори в федеральній землі Саксонії-Ангальт і раптовою карколомною активністю колишньої речниці Володимира Зеленського Юлії Мендель. Проте такий зв'язок чіткий, логічний і, на жаль, дуже несприятливий як для України в цілому, так і для Європи, а особливо нищівний для європейської демократії.
Дмитро Корнієнко, засновник Міжнародної аналітичної спільноти Resurgam, пояснює посилення праворадикальних рухів у Європі та їхній зв’язок із російським впливом. Окрему увагу він приділяє раптовій появі Юлії Мендель. яка ніколи не заявляла про себе ні як про політикиню, ні як про прихильницю правих поглядів, у середовищі французьких і європейських проросійських правих медіа та політичних груп.
А особливо тому, що після інтерв’ю Такеру Карлсону та появи у французьких правих медіа Мендель має виступити на заході в Європарламенті, організованому депутатами від «Альтернативи для Німеччини».
Дмитро Корнієнко наголошує, що цей захід не є офіційним заходом Європарламенту. А водночас місце для такої появи колишньої речниці надто символічне й знакове.
Значну частину розмови присвячено механізмам, за допомогою яких російські або проросійські медійні діячі можуть входити в європейський інформаційний простір. Експерт наводить приклад колишньої головної редакторки «Russia Today France» Ксенії Федорової та пов’язаної з нею мережі медійних проєктів у Франції. За його словами, після блокування «Russia Today» у Франції колишніх співробітників цього медіа намагалися інтегрувати у французькі медіа, зокрема через структури медіамагната Боллоре. Корнієнко також говорить про появу невеликих локальних медіа, які, на його думку, можуть використовуватися для поширення російських наративів. Він зазначає, що в таких випадках російський вплив стає складніше виявити, оскільки його носіями можуть виступати формально місцеві громадяни та медіа, а спроби держави протидіяти їм можуть подаватися як обмеження свободи слова.
Дмитро Корнієнко констатує, що Кремль намагається використовувати людей з українськими паспортами, які ведуть проросійську або антиукраїнську дійльність, для створення негативного інформаційного ефекту навколо України, руйнування довіри та ускладнення для європейських країн і європейських політиків можливостей адекватної ідентифікації та протидії. У розмові також порушується питання кадрової політики в Україні. Експерт пов’язує появу руйнівних для України політичних фігур із недостатньою інституалізацією політичної системи та відсутністю сформованої групи навколо Зеленського. А водночас державне управління не може ефективно забезпечувати одна особа, воно потребує команди.
Експерт говорить про майбутні вибори в Європі та гооловний ризик російських впливів — ризик максимальної поляризації суспільств.
Дмитро Корнієнко розмежовує звичайні праві політичні сили та ультраправі або правопопулістичні рухи й наголошує, що, за його оцінкою, метою російського втручання є не лише безпосередній вплив на результати виборів, а й поглиблення суспільних крайнощів, унаслідок чого політичний діалог стає складнішим. Цей ризик, за його словами, стосується і України, де тривала війна робить суспільство більш чутливим до маніпуляцій. Серед можливих сценаріїв він називає появу популістських обіцянок високих соціальних стандартів після війни, закликів до миру та більш радикальних політичних пропозицій. Як важливі для України принципи експерт називає збереження цілісної державної політики, орієнтацію на виживання країни та її європейське майбутнє, а також недопущення легітимації радикальних політичних груп.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк