Одним із головних пріоритетів нового складу Єврокомісії є війни в Україні та на Близькому Сході, зміцнення обороноздатності Європейського Союзу. Важливою є конкурентоспроможність ЄС на тлі конкуренції з Китаєм та США, де президентом став Дональд Трамп.
Професор Академії фінансів й бізнесу Vistula з команди радників Європейської комісії Бартломєй Новак зазначає, що саме призначення єврокомісарів хоч і отримало найменшу кількість голосів «за» за всю історію Єврокомісії, але пройшло досить легко, й Урсулі фон дер Ляєн не довелося змінювати жодної кандидатури.
«Треба підкреслити, що це Єврокомісія, яка була затверджена найменшою на сьогодні меншістю. Вона отримала тут найменшу кількість голосів за всю історію з останніх комісій, тому вона не має надсильного мандата. З іншого боку, я б також сказав, що ця комісія пройшла відносно безболісно. Звісно, були суперечки щодо того, чи буде запропонований групою Джорджі Мелоні італійський комісар віце-президентом комісії чи ні. Соціалісти рішуче протестували проти цього, але це пройшло. Так само як кандидатка від соціалістів, навколо якої виникли суперечки, Тереза Рібера. Європейський парламент не змушував змінювати жодного кандидата в комісари, і це великий успіх фон дер Ляєн, треба сказати. Бо минулого разу, коли вона починала першу каденцію, довелося міняти аж трьох кандидатів у комісари. Отже, вона продемонструвала справжню політичну кмітливість, і це призначення Єврокомісії не зайняло стільки часу, скільки можна було б очікувати».
В контексті розширення ЄС, Бартломєй Новак також наголосив на важливості структуральних змін.
«Якщо Євросоюз хоче прийняти нових учасників і стати Союзом майже 40 держав-членів, постає дуже серйозний виклик, як керувати таким організмом, і чи достатні для цього нинішні механізми, які ми маємо в так званій Лісабонській угоді. На мою думку, ні, і ця дискусія, мабуть, чекає на всіх нас. Тож це буде дуже важка каденція, але й дуже цікава», — підкреслив експерт.
За розширення ЄС буде відповідати словенка Марта Кос, а за бюджет — польський комісар Пьотр Серафін. Посада важлива, проте варто не забувати, що Комісія має обмежені повноваження, детальніше пояснював політолог Філіп Терешкєвіч:
«Комісар з питань бюджету насправді не має такого великого впливу на цей бюджет. Він його хоч і розробляє, але все залежить, в першу чергу, від переговорів між країнами-членами і переговорів між Радою та Європейським парламентом. Тож тут майбутній комісар може мати певні очікування, певні ідеї, але яким буде кінцевий результат, залежить від держав-членів ЄС. І також від рішучості Європейського парламенту підштовхнути Раду до запровадження певних змін. Тому що Європейський парламент, що стосується багаторічних фінансових рамок, може лише погодитись або не погодитись. Не має можливості формально впливати на форму цих рамок. І третя річ — це очільниця Європейської комісії. Вже кілька років чітко видно, що фон дер Ляєн взяла на себе політичний контроль над Європейською комісією. Вона мала сильну позицію в попередньому складі цієї комісії, який зараз добігає кінця. Дехто з попередньої каденції дуже образився на фон дер Ляєн за те, що вона обмежила їхню роль. Будемо бачити, як це буде з Серафіном і його бюджетними повноваженнями. Чи не спробує Урсула фон дер Ляєн нав'язати комісару свої ідеї? Він досвідчений гравець, але вона, ймовірно, спробує проштовхнути свої ідеї. Бюджет фактично формується країнами, і якщо вони вирішать, що гроші підуть на оборону, то вони підуть. Якщо вони вирішать, що не підуть, то тут ніякі зусилля Пьотра Серафіна не допоможуть. Існує проблема в тому сенсі, що в ЄС є країни-члени, які мають дуже розгалужену індустрію озброєнь, і які явно виграли б від додаткових грошей Союзу у цей сектор. А є країни, які не мають розгалуженої оборонної промисловості, вони, можливо, не втратили б, але й не виграли б. І тепер існує проблема утримання балансу в цьому новому бюджеті, або в цій новій багаторічній фінансовій структурі. Як нам забезпечити інтереси тих країн, які не мають великої індустрії озброєнь? Є певні ідеї щодо цього, але спочатку мають бути гроші, і ці гроші, де-факто, дуже сильно залежать від рішень країн-членів. Отже, якби ми, як Європейський Союз, мали б власні доходи, і цей бюджет, який є бюджет держав, залежав би від податків, а не від внесків держав-членів, тоді тут позиція комісарів щодо бюджету була б сильнішою, напевно. Але насправді держави самі вирішують, скільки грошей давати, на що їх витрачати. А вже потім Пьотр Серафін спробує обрамити це в якийсь проект річних бюджетів і виконання цих бюджетів».
Більше можна почути в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць, Сніжана Чернюк