Маріанна Присяжнюк каже, що вибори мають початися спочатку, але технічно це можливо лише після обрання нового уряду, тож процес розтягнеться щонайменше на кілька місяців. Я також запитала експертку, чи не може статися так, що й у цих нових виборах з’явиться, як кролик із рукава фокусника, невідомий кандидат чи кандидатка, і знову його незаконним способом пробують пропхати до влади.
«Наразі, за результатами рішення Конституційного суду, уряд має призначити наново передвиборчий календар і, власне, дату проведення президентських виборів. Однак, немає ще того уряду, який би був уповноважений це зробити, тому що після того, як відбулися парламентські вибори в Румунії, чинний уряд є перехідним, тому що має зібратися парламент, сформувати коаліцію і призначити новий кабінет міністрів, який вже буде вповноваженим приймати такі рішення і, зокрема, втілити рішення Конституційного суду. Тому цей процес розтягнеться на кілька місяців. Як мої співрозмовники передбачають, найраніше це може бути в березні. Я переконана, що країни, які здійснювали зовнішнє втручання, будуть готуватись і намагатись скористатися ситуацією, це очевидно, але чи зможе Румунія себе захистити повноцінно? Це залежатиме від того, наскільки правоохоронні органи також відреагують. Тому що рішення Конституційного суду саме по собі не притягує до відповідальності якихось окремих осіб. Але, наскільки я знаю, органи прокуратури відкрили розслідування за цим фактом, і вже проходять обшуки у багатьох осіб в різних містах з приводу втручання у вибори. Я так думаю, що це має бути навіть кілька справ, не одна, і не дві, а, мабуть, десятки, тому що дуже багато людей було названо, які втручалися, які забезпечували непрозоре фінансування, поширення політичного контенту без належного маркування тощо. Щодо Келіна Джорджеску, наскільки мені відомо, слідства поки що немає. Проводити розслідування та забезпечити якусь відповідальність для винних осіб, визначити цю міру впливу вже на такому етапі дуже складно, тому що справа зайшла дуже далеко. Люди, які можуть бути винні, наділені найвищою легітимністю в країні та фактично стали народними представниками. Тому ми можемо тільки побажати румунам успіху у захисті своєї національної безпеки».
Хоч перший тур визнали нечинним, парламентські вибори, які відбулись 1 грудня, свідчать про те, що і Румунія піддалась тенденції збільшення підтримки праворадикальних сил. Маріанна Присяжнюк зазначила, що перевиборів до парламенту не планують.
За результатами парламентських виборів сама антизахідна партія АУР зайняла друге місце. Найкращий результат здобула лівоцентристська «Соціал-демократична партія», яка входить до нинішньої керівної коаліції. Вона набрала 22,4% голосів на виборах до Сенату і 22,1% на виборах до Палати депутатів. Але радикальний, євроскептичний і націонал-консервативний «Союз об’єднання румунів», він же AУР, не відійшов далеко і здобув трохи більше 18% підтримки. І що важливо, AУР це не єдина партія з антизахідними гаслами. Ультраправа і проросійська партія Діани Шошоаке «SOS Румунія» набрала 7,7% на виборах до Парламенту і 7,3% до Сенату. Демократичний союз угорців Румунії та пов'язана з AUR«Партія молоді» 6,4% в обох випадках. Тож загалом 30 відсотків у Парламенті та Сенаті тепер складають сили, що ставлять під сумнів значення ЄС. НАТО і злочини росії також. Каміль Цалус виокремив головні причини, чому деякі румуни роблять такий вибір.
«Такі суверенні настрої, дещо схожі на ті, що ми маємо, скажімо, в Угорщині або в деяких інших країнах регіону, почали з'являтися в Румунії вже кілька років тому. Досить сказати, що у 2020 році партія АУР на той час була дійсно єдиною євроскептичною, сильно націоналістичною, консервативною партією. За опитуваннями, вона мала підтримку явно нижчу за виборчий поріг, проте не тільки пройшла до парламенту, але й отримала досить пристойний результат, а саме 9%. Тобто вже тоді були такі перші симптоми того, що деякі румуни зацікавлені в такому типі політиків і в такому типі наративу. Зростає також відчуття певного розчарування європейською інтеграцією, відчуття того, що європейська інтеграція, хоча і принесла вигоди, особливо на економічному рівні, але принесла з собою і певні негативні явища. Наприклад, питання масової міграції, питання присутності на румунському ринку західноєвропейських корпорацій, які, з погляду багатьох румунів, поводяться не так, як слід. Мовляв, вони експлуатують Румунію, але не платять достатньо податків, наприклад, або вони нечесно конкурують з румунськими компаніями, які мають менший капітал і не мають такої підтримки, як німецькі чи французькі компанії на румунському ринку. Також треба пам'ятати, що румуни є досить консервативним суспільством. Для них важливі питання віри, патріотизму, культури, місцевих традицій. Тож все більше румунів починають ставити собі питання, чи цей ліберальний розвиток Європи є чимось добрим для них, чи відповідає їхнім поглядам. Це також було значною мірою причиною того, що ці радикальні праві рухи зростали в Румунії, і Джорджеску скористався цим зростанням, ставши завдяки соціальним мережам дійсно таким символом певної консервативної реакції, а також символом боротьби проти політичного мейнстриму».
Більше запрошуємо почути в доданому аудіофайлі.
Анастасія Купрієць, Сніжана Череюк