Дата відкриття відновленого цвинтаря — 21 липня — символічна, це час між сторіччям Варшавської битви 1920 року з більшовиками — переможної для польської армії та її союзників — воїнів УНР, і Святом української державності 24 серпня. Ланьцут — це особливе місце в польсько-українському минулому. Саме тут були сформовані підрозділи 6-ї січової стрілецької дивізії Марка Безручка, які 100 років тому під Замостям зупинили більшовиків, що прямували до Варшави і Європи. У цьому таборі померли, зокрема, й учасники тих боїв.
Відновлення ланьцутського кладовища – це результат багаторічних зусиль істориків Олександра Колянчука і Ярослава Ґємзи, співробітників Посольства України у Польщі, організації української меншини — Об'єднання українців у Польщі, а також сприяння центральних установ і, на останньому етапі, — дієвої підтримки влади міста. У заході взяли участь державні і регіональні чиновники Польщі і України, дипломати, нащадки петлюрівців, священнослужителі різних конфесій та громадські активісти.
До Вашої уваги звіт з цієї урочистості; її учасники: Олександр Колянчук — доктор історичних наук, заступник голови Південно-східного наукового інституту в Перемишлі, Ярослав Ґємза — керівник відділу церковного мистецтва Музею–Замок у Ланьцуті, посол України в Польщі Андрій Дещиця, віцеспікер Сейму РП Ришард Терлецький, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, Каміля Єнджицька — онука Федора Холявки — українського воїна, який брав участь у війні 1920 року, та Ярослав Речек — секретар міста Ланьцута.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця:
— Сьогодні ми віддаємо шану пам’яті насамперед тим солдатам та офіцерам армії УНР, які боролися під Замостям і які не дозволили більшовицькому війську під проводом Будьонного пробитися до Варшави. Вшанувати їх — це наш обов'язок, оскільки вони боролися за вільну Україну, Польщу і Європу від більшовизму. Вони — герої України і Польщі. Ми також повинні пам’ятати про те, що наш союз — це гарантія безпеки в Європі, безпеки Польщі і України, безпеки й розвитку наших вітчизн і народів. Я переконаний, що пам'ять про тих, які полягли 100 років тому, торуватиме шлях наших добросусідських взаємин.
Віцемаршал Сейму РП Ришард Терлецький:
— Польща перемогла у тій війні, це була велика звитяга поляків того часу. Українцям не дано було перемогти. Польща героїчно боролась у тій війні, проте не отримала відповідної підтримки Заходу, аби добити комуністичного монстра. Протягом тих місяців від весни до осені 1920 року українські воїни мужньо боролися разом з польськими товаришами по зброї. Союз 100-річної давнини — це важлива подія в історії наших народів і держав. Українці допомогли нам виграти війну, а ми могли лише безпорадно розвести руками перед лицем їхньої трагедії. Добрий Господи, візьми під свій покров це місце та мужніх воїнів, які тут спочивають. Добрий Господи, тримай під своїм покровом Польщу і Україну.
Каміля Єнджицька:
— Я онука Федора Холявки — українського воїна, який брав участь у війні 1920 року. Опісля він одружився з моєю бабусею, вони жили в Польщі, в них було 2 дітей, одне з них — моя мама. Дідо помер у 1939 році, також від хвороб, що були результатом участі у тій війні. Моя мама тривалий час не розповідала про ті події, проте я знала, що мій дідусь — українець. Це не був секрет, але поза домівкою ми цього не розголошували. І я дуже й дуже рада, що про ті справи вже можна говорити, що відбуваються такі урочистості, як сьогоднішня. Моя мама померла рівно 14 місяців тому, але я знаю, що коли б вона нині була тут з нами, то вона плакала б так само, як я зараз плачу.
Ще додамо, що голова синодального управління військового духовенства Православної церкви України митрополит Іоан вручив церковні ордери тим, хто долучився до спорудження меморіалу; їх отримали посол Андрій Дещиця, д-р Олександр Колянчук, бургомістр Ланьцута Рафал Кумек, секретар міста Ярослав Речек, мистецтвознавець і історик Музею-замку в Ланьцуті Ярослав Ґємза, голова ОУП Петро Тима та очільник Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві Юрій Рейт. Перемишльсько-варшавський митрополит УГКЦ Євген нагородив медалями ім. Кирила і Методія осіб, які працювали при відновленні меморіалу.
Учасники урочистості на ланьцутському цвинтарі посадили калину.
Запрошуємо послухати доданий звуковий файл.
Галя Леськів, Антон Марчинський
На відновленому пам’ятнику є напис «Вірним синам України — старшини». https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/