У молебні та покладанні вінків до могил офіцерів та воїнів Армії Української Народної Республіки, які у 1920 році спільно з поляками зупинили окупаційну навалу більшовицької Росії на Польщу та Європу, взяли участь українська громада, представники влади міста Варшава, духовенство, українські дипломати, делегація Збройних сил України, зокрема військовослужбовці Сил спеціальних операцій.
За словами організаторів заходів, що відбулися у супроводі Почесної варти Збройних сил України, у день святкування 30-річчя відновлення Незалежності України дуже символічним у цьому контексті є місце, де спочивають воїни УНР, і де вшановують та низько вклоняються тим, хто виборював нашу волю та незалежність.
Фото: Тарас Андрухович
Радник-посланник Посольства України в Польщі Олег Куць зачитав вітального листа від посла України у Польщі Андрія Дещиці, який 24 серпня перебував спільно із польською делегацією на чолі з президентом Анджеєм Дудою у Києві на святкуванні 30-річчя Незалежності України. Серед іншого, український посол наголосив, що «Незалежність України – це найвища цінність українського народу, результат усвідомленого вибору та споконвічних прагнень українців мати власну, вільну і незалежну державу, шлях до якої крізь століття був сповнений вірою, боротьбою, розчаруванням поразок і радістю перемог».
Фото: Тарас Андрухович
«Сьогодні ми із впевненістю можемо сказати, що Україна відбулася як самостійна, суверенна, демократична держава, яка за власне право на європейський вибір протистоїть російському агресору», - наголосив у листі Андрій Дещиця. Він зауважив, що за попередні 30 років в Україні з’явилося нове покоління, яке зростає у вільній державі. Він наголосив, що в єдності сила нашого народу і від кожного з нас залежить майбутнє нашої країни. Посол України у Польщі побажав усім українцям міцного здоров’я, наснаги та віри у наше світле майбутнє, а також єдності, злагоди та миру.
Фото: Тарас Андрухович
Депутат міської ради Варшави Ярослав Шостаковський нагадав про спільну польсько-українську боротьбу за незалежність:
«Немає вільної Польщі без вільної України, немає вільної України без вільної Польщі. Ми зустрічаємося у місці, де спочивають солдати та офіцери, котрі боролися за вільну Україну, але також за вільну Польщу. Ми є у місці, де згадуємо польсько-українське братерство зброї. Багато років тому, як їхній бій не завершився успіхом, Україна не відновила незалежності. Але 30 років тому Україна відновила незалежність. Польща була першою країною, яка визнала незалежність України. Останні роки цих 30 років – це час доброї співпраці між поляками та українцями, між нашими державами, а також час доброї співпраці у нашому місті. Варшава є містом свободи. Ми пам’ятаємо про тих, хто боровся за цю свободу, а також про солдатів Української Народної Республіки».
Фото: Тарас Андрухович
Ярослав Шостаковський теж наголосив на важливості розвитку та подальшого процвітання польсько-української співпраці:
«Сьогодні, в день 30-річчя відновлення Україною незалежності, я хочу побажати усім нам, полякам та українцям, аби наша співпраця була для нас завжди дороговказом. Коли українці демонстрували на Майдані в Києві, у Варшаві відбувалися акції солідарності з нашими українськими друзями. Ми не забуваємо наших героїв. Неподалік, тут на варшавській Волі, рік тому ми відкрили сквер імені генерала Марка Безручка. Це була громадська ініціатива української громади, але яку варшавські депутати одноголосно підтримали. Я хочу у день Незалежності України побажати всім українцям свободи, добробуту, перемоги у війні, що точиться у вашій державі, а нам завжди доброї співпраці».
Голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка зауважив, що могили солдатів УНР показують, що незалежність, становлення якої відбулося 30 років тому, є відновленням того, чого українці прагнули вже давно. Він теж звернув увагу на важливість розвитку польсько-української спільноти над Віслою:
«Колись нам це не вдалося, а ціна, яку тоді заплатив український народ за брак своєї держави, була жахливо великою – голодомори, розстріли… Пізніші трагедії, що нас спіткали, були теж наслідком відсутності української держави. Коли держава відбулася, ми розпочали довгий процес будування. Сьогодні тут з нами представники української армії – це для нас честь, що ті, хто стоїть на лінії фронту, можуть бути присутні з нами. Ми нині маємо свідомість, що вони несуть найбільший особистий тягар, щоб Україна була незалежною державою, а також, аби Росія не занадто наблизилася до нас, і до Польщі».
Фото: Тарас Андрухович
За словами голови ОУП Мирослава Скірки, нині важливо дивитися у майбутнє. Він нагадав, що історія нас навчила, що коли поляки та українці разом – ми сильні та перемагаємо, а коли дозволяємо іншим ділити нас – завжди програємо:
«Для нас усіх українська незалежність має бути вікном у майбутнє. Ми маємо дивитися на майбутнє України як європейської держави, яка хоче бути достовірним партнером, лояльним до своїх союзників, але також який вимагає цієї лояльності від своїх союзників у нашій боротьбі. Бажаємо всім зустрічатися у 40-, 50-у річницю незалежності і радіти тому, що ми можемо бути знову разом, можемо бачити історії чергових успіхів. Бо, незважаючи на те, що відбувається, наша державність України – це наш великий успіх. Дякуємо Богу за нього, дякуємо всім людям, дякуємо всім героям, які цю незалежність будують своєю працею, зусиллями і своєю кров’ю на лінії фронту».
Фото: Тарас Андрухович
Співпрацівник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд подякував владі міста Варшава, а також усім полякам, котрі доклалися до відновлення могил та збереження пам’яті Армії УНР. Він звернув увагу на почуття українців, зокрема присутніх на урочистостях українських військових, пов’язані із відвідинами місць спочинку українських воїнів на Вольському православному цвинтарі, що, за його словами, сповнені подвійними знаками:
«В історії кожного війська є сторінки, якими особливо пишаються. Для Війська Польського – це Варшавська битва, для Армії УНР – це був Перший зимовий похід. Учасники цього походу і боїв відзначалися Залізним хрестом і йменувалися Лицарями Залізного хреста. Тут неподалік є могила хорунжого Левка Гаєвського, на надгробку якого зображений Орден Залізного хреста за Зимовий похід і бої. Коли ми підходили до цієї могили і дивилися на цей Орден, ми мимоволі бачили шеврон із цим орденом, шеврон 28-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, бригади, у складі якої позавчора загинув лейтенант Юрій Михайлов від кулі російського окупанта».
Фото: Тарас Андрухович
Павло Подобєд теж наголосив, що українці надзвичайно цінують поляків та їхню підтримку, передусім в умовах війни із російським окупантом та агресором:
«Поляки є тією нацією, яка не потребує проповідей про свободу. Я впевнений, що поляки є тією нацією, яка завжди підтримує Україну та українців навіть тоді, коли всі відвернуться і будуть готові торгувати з Москвою, вести перемовини про економіку, господарку, про розвитку дипломатії, міжнародних зносин. І саме за це ми вдячні полякам, що вони завжди підставлять плече і поляки чудово усвідомлюють, що свобода потребує не лише квітів, не лише молитви, а свобода потребує крові, насамперед ворожої крові. Сьогодні Україна – на фронтирі боротьби з Москвою. І в ці дні, коли ми відзначаємо незалежність, наші хлопці там, на сході, борються проти російського окупанта. На честь цих хлопців, які лежать тут, у цих могилах, і на честь наших сучасних захисників, які боронять не лише Україну, але й цілу Європу від російської навали, Слава Україні!».
Фото: Тарас Андрухович
На завершення церемонії вшанування українських борців за незалежність і державність України на Вольському кладовищі підполковник ЗС України Олексій Никифоров «за вагомий особистий внесок у збереження української військової спадщини у Польщі та з нагоди 30-ї річниці Незалежності України» відзначив подяками міністра оборони України ряд представників міської влади Варшави, а також відомих польських та українських громадських діячів і священнослужителів.
Підполковник Олексій Никифоров (Фото: Тарас Андрухович)
Під час промови керівник української делегації військовослужбовців Олексій Никифоров наголосив, що «як і 100 років тому, українці та поляки згадують спільну боротьбу під гаслом „За нашу і вашу свободу” із своїм споконвічним ворогом – Російською імперією». Він нагадав, що 101 рік тому воїни УНР та Війська Польського крокували у параді українським Києвом, який вони разом звільнили від більшовиків. «Минуло століття – окупант змінив назву, але зберіг свою справжню суть, так і залишився окупантом», - продовжив український військовий:
«Наші предки щосили боролися із російським агресором, розуміючи його хижацькі амбіції заради яких він не гребував убивствами тисяч невинних людей. Ми вдячні своїм польським побратимам за допомогу і підтримку, яку вони надають українському війську від початку російської агресії. Ця агресія триває на військовому фронті на Донеччині та Луганщині, в інформаційному полі, проявляється у провокаціях, покликаних посварити український та польський народи. Нині наша мета спільна – свобода і процвітання для своїх народів, котрі постраждали від радянської окупації. Тому нам спільно болить при згадці Катині і Биківні. Нащадки катів, котрі скоювали ті страшні злочини не гребуть терором і в сучасному світі. То ж саме ми не маємо допустити повторення трагедій минулого».
Організаторами меморіальних заходів на Вольському православному цвинтарі у Варшаві виступили Посольство України в Республіці Польща, Об’єднання українців у Польщі, громадська ініціатива догляду могил воїнів УНР у Варшаві.
Фото: Тарас Андрухович
Підготував Тарас Андрухович