На зв’язку зі студією — Ілля з організації «EU4UA» (тобто Європейський Союз для України). Ілля, скажіть більше про цю організацію, цей проєкт.
- Ми об’єднуємо європейських технічних підприємців, волонтерів, ентузіастів та українських волонтерів, які вирішили спрямувати свої зусилля на допомогу українським біженцям. Ми створили платформу, це веб-сайт, який дозволяє українським сім’ям, котрі тікають за кордон, об’єднуватися, зв’язуватися з європейцями, котрі готові їм надати прихисток.
Як працює платформа, котра, зрештою, має таку саму назву – eu4ua.org?
- Платформа доступна з комп’ютера або мобільного пристрою за адресою eu4ua.org. На неї можуть заходити як власники помешкань, тобто європейські сім’ї, які хочуть прийняти людей, так і українці, котрі перетинають кордон. Як це працює? З одного боку є європейська родина, яка готова надати прихисток, це може бути їхній власний будинок або кімната в будинку, це може бути якесь вільне помешкання — адже за статистикою, яку ми знайшли, у Європі більше 10 мільйонів помешкань не використовуються, це дачі, заміські будинки — тобто є така можливість прихистити людей. Європейська сім’я реєструється, вказує про себе всі необхідні дані — де вона знаходиться, який розмір цього помешкання, скільки людей вони можуть прийняти, чи є якісь умови, тобто чи можна приїхати з домашніми тваринами, чи родина готова приймати сім’ї з дітьми і так далі. Тобто вони заповнюють основні критерії і реєструються на платформі. З другого боку, біженці так само заповнюють анкету, трохи розповідають про себе, надають формальні дані, тобто вік, кількість людей і так далі. Ми також просимо їх завантажити фотографії, щоби європейці розуміли, що це реальні люди. Вони теж пишуть, до якої країни вони тікають і в якій країні вони можуть дістатися до житла. Після цього платформа аналізує ці дані, і біженці, котрі зареєструвалися бачать, наприклад, якщо вони обрали країну Польщу, то вони бачать, які є пропозиції серед поляків, тобто в яких містах готові їх прихистити. Вони обирають місто, яке їм підходить, після цього господар отримує нотифікацію, що є родина, яка би хотіла до них поселитися, господар дивиться на цю анкету, і якщо він дійсно може їх прийняти, то він підтверджує і потім ці сім’ї контактують напряму.
Тобто, платформа, без посередництва організацій чи інституцій, комунікує тих, кому потрібна допомога, із тими, хто таку допомогу може надати. А алгоритм підбирає ці пари.
- Саме так, ми хотіли зробити повністю автоматизовану систему. Єдине, що ми робимо вручну — це перевірка усіх анкет, як господарів, так і біженців на предмет ботів чи фейкових акаунтів.
Основне завдання Платформи для прихистку біженців у Європі — скомунікувати людей. Тобто транспорт та матеріальна допомога — вже на боці інших організацій.
- Так, ми вирішили сфокусуватися тільки на одному сегменті, тобто допомогти знайти помешкання. Далі люди можуть звертатися або до різних організацій, або до господарів. Те, що ми бачимо по реєстраціях від європейців — багато хто з них приписує, що крім житла, хтось може виїхати машиною і забрати сім’ю, хтось може надати харчі, хтось — одяг, вони розуміють, що багато сімей тікали навіть не забравши із собою найнеобхідніших речей. Дуже приємно це бачити, що європейці готові не тільки прихистити, надати притулок, але й готові допомагати з різними речами.
З яких міст України реєструються біженці?
- Це вся Україна. Географія — вся. Що можу сказати про те, куди біженці більше мають можливість поїхати — більше половини всіх реєстрацій вказують Польщу як країну, куди вони мають змогу виїхати.
Запрошую послухати розхмову у доданому файлі
Яна Стемпнєвич