Інститут Свободи, заснований польським журналістом Ігорем Янке, відкрив Центр юридичної і психологічної допомоги громадянам України. Допомогу можна безкоштовно отримати на інтернет-сторінці Help Ukraine (www.helpukraine.com.pl) та гарячій лінії +48 22 290 4386. Години роботи інфолінії від понеділка до п’ятниці з дев’ятої ранку до п’ятої вечора.
З оператором гарячої лінії Олександром Колодієм ми обговорили, як виглядає робота центру, а також питання, з якими найчастіше звертаються громадяни України.
Олександр Колодій приймає телефонні дзвінки, класифікує питання. Якщо воно просте і не потребує роз’яснення від спеціаліста, українець з іншого боку отримує вичерпну відповідь одразу. Але якщо людина телефонує, тому що потребує психологічної допомоги або ж має складну ситуацію, оператор перенаправляє «клієнта» до відповідної особи – це або волонтер-психолог Інна, біженка із України, або юристи, які на волонтерських засадах консультують громадян України.
Якщо людина має психологічну травму або потребує ліків, потребує психіатричної поради, – таку людину скеровують до медичних установ.
«До психіатра потрапити або отримати рецепт на ліки – це потрібно насамперед, згідно з законодавством і медичною етикою Польщі, потрібно пройти обстеження. І в них є така можливість, оскільки вони біженці з України, які охороняються ось цим спеціальним законом [йдеться про документ Specustawa o pomocy obywatelom Ukrainy – Спеціальний закон про допомогу для громадян України – ред.], і вони мають право скористуватися з безкоштовної медицини. І цю допомогу їм надають в медичних установах залежно від того, де вони проживають, тобто це вже не наша юрисдикція і не наша компетенція».
Дзвонять українці переважно для отримання інформації щодо легалізації у Польщі і за допомогою у вирішенні адміністраційних питань.
«Якщо ми говоримо про легалізацію, це те, на підставі чого вони тут знаходяться: яких нормативних документів чи актів? Що їм робити далі? Як отримати номер ПЕСЕЛЬ, а до чого він їх зобов’язує? Чи є якась відповідальність, чи ще щось? У такому плані. І „що робити далі?” Багато хто зараз думає про те, щоб повертатися в Україну, тому що звільняються частково території, міста, і люди вже налаштовані на те, щоб повертатися, хоча президент України у своєму інтерв’ю каже про те, що ще рано. Ми теж намагаємося їх заспокоїти і просимо ще потерпіти, побути тут. Для їхнього ж добра, тому що є юридичні моменти і нюанси, ось цей спецзакон, який говорить про те, що якщо людина виїде з Польщі і буде перебувати на території України більше, ніж 30 днів, і не дай Бог ситуація загостриться в Україні знову, вона вже не буде мати можливості скористатися знову можливістю отримати, скажімо так, цей статус біженця і якісь там соціальні виплати чи ще щось. Тобто, ми доносимо цю інформацію до кожної людини, у якої з’являються думки щодо того, щоб поїхати в Україну, повернутися, а потім якщо що, то „знову вернемося”, так? Ситуації бувають різні».
Перші тижні роботи Центру в топі було питання щодо процедури отримання номеру ПЕСЕЛЬ. Пізніше найпоширенішою темою стала процедура отримання фінансової допомоги.
«Зараз, останні декілька тижнів питання топ (це якщо ми говоримо про адміністрацію, про легалізацію), це про те, що хочуть їхати далі кудись в іншу країну, але тут вже подали документи на отримання допомоги одноразової, а що їм робити? Ось такого типу питання. Згідно з законодавством, як пише спецзакон, якщо заява написана, то значить треба дочекатися цих грошей. Тобто в процесі очікування на цю допомогу немає можливості від неї відмовитися. Як мінімум, так говорить буква закону, і практика теж так показує».
Отримавши одноразову допомогу у Польщі, немає можливості скористатися з одноразової допомоги в іншій країні Євросоюзу. Натомість працівники адміністративних установ у подібних випадках пропонують інший вихід: дочекатися на грошову допомогу. А потім написати заяву і відмовитися від неї. Олександр Колодій наголосив, що на його суб’єктивну думку, автори Спеціального акту не передбачали подібних ситуацій, саме тому немає чітких вказівок в нормативних актах.
«Хто хотів і планував першочергово, ще коли почалася повномасштабна війна, виїхати кудись далі за межі Польщі, в принципі він уже і виїхав. Зараз дзвонять люди, які зараз вже пробують, дивлячись на ситуацію в Україні, закладаючи якийсь період, який вони планують тут бути, і намагаються себе знайти тут, і бути корисними не тільки для себе і своїх сімей, але й для всього світу в принципі, для цієї країни і для України теж».
Нам стало цікаво, чи були дзвінки від біженців, які винаймають за власний кошт помешкання, а власник цього помешкання тим часом подає на грошову допомогу у розмірі 40 злотих на день на утримування біженців? Нагадаємо, 40 злотих на день протягом двох місяців отримують ті особи, які надають харчування і проживання за свій кошт. При виповнюванні відповідних бланків така особа декларує, що не бере з біженця оплату за проживання.
«Буквально минулого тижня така дуже негарна ситуація… люди, які працювали, з України (ще до війни), в якому комплексі – не пам’ятаю, десь біля гір, – і ці роботодавці запропонували робітникам, щоб їхні сім’ї приїхали до них. Мало би все бути на безкоштовній основі, а як виявилося, вираховують з зарплати цих працівників за те, що їх сім’ї, родичі проживають. Проблема в тому, що такі тіньові, як то кажуть, ситуації працевлаштування, вони мають місце. Ми відразу перенаправили до юристів, які з нами співпрацюють».
Юрист Пшемислав Антас розповів з досвіду волонтерської роботи в Центрі, що українці роблять кілька банальних, але базових помилок. По-перше, не шукають інформацію у офіційних джерелах, замість цього працює сарафанне радіо.
«Українці мають можливість користуватися з багатьох офіційних джерел, політика урядових установ на це скерована: є офіційні джерела, є інфолінії для українців, якими можна користуватися, все це зроблено на високому рівні, з цього можна користуватися, багато інтернет-сторінок перекладено українською, російською мовами, але замість того, щоб користуватися з цих джерел, особи, які приїжджають з України, опираються на чутки, на інформацію, яка вже не є актуальною, або ж яка немає нічого спільного з реальністю. Або вичитують інформацію з соціальних мереж замість того, щоб користуватися офіційними джерелами».
По-друге, українці схильні підписувати угоди, в тому числі трудові договори без детального ознайомлення. Виникають ці ситуації через мовний бар’єр: угоди не завжди перекладені на українську мову, працівник не наполягає на перекладі, а потім можуть виникнути запитання до розмірів заробітної плати.
«Часто угоди, які підписують, не перекладені, і люди не завжди знають, що саме підписують. Наприклад, вони отримують зарплату, яка є заниженою на певну суму, і ця сума не передбачена підписаним трудовим договором. Але після втручання юриста такі ситуації легко виправити, і такі люди отримують повну суму зі своєї зарплати. Нам трапилося кілька таких ситуацій, що вистачило просто втрутитися – і вдалося отримати ці кошти».
Подібні ситуації стосуються і умов винайму помешкання. Юрист нагадує, що, наприклад, оплату рахунків за світло, воду, опалення необхідно здійснювати на підставі квитанцій. Власник помешкання зобов’язаний показати цю квитанцію перш, ніж взяти кошти за комунальні послуги (польською мовою – media).
Про свої права та обов’язки громадяни України, які перетнули кордон після 24 лютого, можуть дізнатися більше на урядовому порталі gov.pl, на офіційних сторінках населених пунктів, де ви зупинилися, а також інших офіційних сторінках організацій, які займаються інформуванням мігрантів. Інформація надається безкоштовно, тому заохочуємо користуватися надійними джерелами.
Вікторія Левченко