ЧитФонд «ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom» – це один із найсильніших рушіїв кампанії популяризації читання, а передусім — читання дітям. Фонд вже понад двадцять років проводить кампанію «Уся Польща читає дітям», мета якої — заохотити батьків читати своїм малюкам (меншим і трішки більшим) принаймні 20 хвилин щодня. Про результати кампанії та роль читання дітям, а також про діяльність фонду питаю президентку фонду «ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom» Ірену Козьмінську.
Фонд «ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom» створено у 1998 році, тож можна сказати, що кампанія популяризації читання триває вже 25 років...
- Так, наш фонд зареєстровано у 1998 році, але роком раніше ми вже готувалися до великої міжнародної конференції «Як любити дитину? Нові відкриття психології». Наш фонд брав участь у цій конференції, і хочу сказати, що ця тема є співзвучна із цілями діяльності фонду, його ідеєю. Метою нашої діяльності є добро дитини та її гармонійний розвиток — психічний, розумовий і моральний. Нам дуже залежить на тому, і ми намагаємося це доносити до суспільства, що до дитини потрібно добре ставитися від самого її народження, дбати про її емоційний стан — тільки на такому здоровому фундаменті можна будувати решту, розвивати уміння самостійного, критичного мислення, а також — розуміння, чим є моральні цінності. Якщо дитина сама погано себе почуває у сім’ї, якщо вона не відчуває любові, якщо її ігнорують або — не дай Боже — знущаються над нею, то така дитина не має в собі енергії на навчання і не має мотивації, щоби робити добрі вчинки, моральні. Часом така дитина робить навіть якісь погані вчинки — тільки щоби заслужити на увагу дорослих. Я про це згадую тому, що наш фонд займається підтримкою психічного, емоційного, морального здоров’я дітей. Також ми допомагаємо батькам мудро виховувати дітей. Мудро — тобто так, щоби зміцнювати внутрішній потенціал дитини. Адже майбутнє дитини невеликою мірою залежить від того, чи батьки мають на рахунку багато грошей, чи живуть у великому місті. Чи мають так звані зв’язки. Більшою мірою майбутнє дитини залежить від того, що ми даємо своїй дитині — для розуму і для серця.
Яку роль в цьому відіграє читання?
- Я би сказала, що читанням можна зробити практично все. Читання дитині заспокоює усі її потреби — потребу близькості, потребу зв’язку з іншою людиною, потребу контакту з мовою і слухання мови від малого. Ми створили «Першу книжку моєї дитини» (Pіerwsza książka mojego dziecka) з такою метою, щоби молоді мами, котрі народять дитину, одразу мали книжку, яку зможуть своєму немовляті читати. Адже це малюк, котрий ще вчора був всередині своєї мами, він вже чує. Він чує, що якісь слова повторюються, він вловлює контекст цих слів, і ці слова будують його перший досвід мови. Дитина починає розуміти сенс цих слів, потім вона почне сама вимовляти слова. А потім, за якийсь час, дитина сама буде читати слова... Крім цього, ми, коли читаємо дитині, зміцнюємо наш емоційний зв’язок з нею. Ми теж зміцнюємо емоційну силу нашої дитини — вона бачить, що ми її любимо, адже постійно присвячуємо їй час. Крім цього, дитина слухає мову, освоює її. А мова — це ж найважливіший інструмент спілкування, мислення, навчання, а також — участі в культурі. Без мови ці всі напрямки розвитку дуже важко реалізувати. Я часто зустрічалася із такими ствердженнями батьків хлопчиків, мовляв, він не хоче, щоби йому читати... Ні, це неправильний підхід. Хлопчики трішки пізніше починають говорити, і їм потрійно присвятити більше часу, щоби — я би так це назвала — окабелювання мозку — підготувалося на те, щоби дитина почала говорити. Тому їх треба пригортати, розмовляти з ними і багато читати. Хлопчикам треба багато читати — я хочу на цьому наголосити. Я вже згадала, що читання — це спосіб навчання. Якщо ми читаємо дітям від малого, то ми їх готуємо до школи, і коли ці діти підуть в школу, вони не матимуть проблем із навчанням, тому що вони розумітимуть мову. Багато дітей — як би дивно це не прозвучало — не розуміють мову. Чому? Тому що батьки з ними мало розмовляють і мало або зовсім їм не читають. Батьки часто дають дітям смартфони — щоби мати спокій. А там щось бігає, стріляє... Це дуже велика помилка, це нищить здатність концентрації дитини і вчить поганих речей.
Ви загадали про «Першу книжку моєї дитини». Проєкт полягає в тому, що жінки у пологових будинках отримують у подарунок цю книжку. Скажіть, будь ласка, що знайдемо в цій публікації? Упродовж 2014-15 років у польських сім’ях оселилося понад 180 тисяч таких книжок.
- Так, «Перша книжка моєї дитини» — це авторський проєкт нашого фонду. Якщо не помиляюся, ми є єдиними у світі, хто дарує мамам одразу після народження дитини книжку. Проєкти дарування книжок дітям у світі є, але їх отримують діти, котрим рік-два-чотири. Натомість ми приходимо з книжкою до пологового будинку — щоби кожна мама отримала таку книжку. Адже не кожна мама піде до бібліотеки, тому що вона сама не має такої звички читати, або тому, що бібліотека є десь далеко... Натомість якщо в лікарні жінки отримують таку книжку, то мають нагоду її переглянути і почати читати. Ми мали фантастичний відгук про цей проєкт. Мами нам висилали відео, на якому маленька 3-місячна дитинка радіє, коли бачить цю книжку. Так, книжка — для неї це знак, що зараз мама її пригорне, почитає і присвятить їй час. Цю книжку ми створили спеціально для цього проєкту. Ми запросили молодих поетів, котрі написали прекрасні вірші про повсякденні справи малюків, про їхнє оточення. Сім’я, дім, іграшки, їжа — цим темам присвячені поезії для дітей. Ми почали від найближчого оточення малюка, а потім познайомили його з дальшим — парком, вулицею, містом. Тут є теж кілька віршів відомих польських поетів — Юліана Тувіма та Яна Бжехви. «Локомотив» Тувіма має чудовий ритм, діти дуже люблять цей вірш. Тут знайдемо колискові Яніни Поразінської. Ми хочемо показати дітям, що мова — це щось прекрасне, її слухаємо із насолодою, а потім — можемо самі декламувати ці вірші. А, можливо, хтось сам буде писати в майбутньому поезію.
У цій книжці, яку Ви зараз тримаєте в руках, є теж частина, адресована батькам. У коротких статтях ви пишете про роль читання у вихованні дитини, а також вказуєте найбільш поширені помилки виховання. Хочу запитати, чи є плани перекладу цієї книжки українською мовою? Зважаючи на те, що у Польщі народжується щораз більше українських дітей, можливо, варто було би теж українських батьків заохочувати до читання дітям?
- Так, ми думаємо над таким проєктом. Але це вимагає коштів, нам потрібне фінансування. Ми хочемо, щоби українську книжку написали українські поети, котрі знають добре українську культуру. У цьому випадку переклад не вичерпає цього проєкту.
На завершення нашої розмови я би хотіла повернутися до діяльності фонду «ABCXXI – Cała Polska czyta dzieciom». Перша асоціація, яка виникає, коли чуємо цю назву — «читай дитині 20 хвилин щодня», тобто гасло, яке ви популяризуєте вже понад 20 років, яке заохочує до щоденного читання, і яке пов’язане із кампанією «Уся Польща читає дітям». Кампанія теж триває понад 20 років.
- Ми працюємо 22 роки, а минулого року кампанія «Уся Польща читає дітям» святкувала 20-річчя. І скажу так — на початку був величезний бум, понад 90% батьків знали нашу кампанію, про нас писали ЗМІ, нас запрошували на теле- і радіоефіри. Але потім медіа почали думати — ну так, кампанія триває, нічого сенсаційного не відбувається, жодній дитині нічого не сталося, тож про що тут писати? Коли зацікавлення ЗМІ згасло, а після 2011 року у нас з’явилися фінансові проблеми, то і наші дії не мали такого розмаху, реклами, як раніше. Натомість хочу сказати, що нашу кампанію асоціюють у всій Польщі, поляки теж знають гасло «читай дитині 20 хвилин на день. Щодня». Чи всі батьки так роблять? Боюся, що ні. Ми живемо у часи шаленого темпу життя, батьки часто не мають часу для власних дітей, відмахують від них телефоном, таблетом, і дворічні діти часто вже стають залежними від електронних ґаджетів. Я маю надію, що наша кампанія і наші зусилля у напрямку популяризації читання все-таки приносять ефекти. Але нам потрібне більше фінансування — адже фонд сам грошей не творить, а щоби робити великі кампанії, на жаль, потрібне більше фінансування. Я дуже вірю, що люди, від котрих залежить фінансування таких фондів, як наш, розумітимуть наскільки важливим є читання. Адже завдяки читанню наше суспільство буде розумнішим. Розумнішим, тобто кращим.
Запрошую послухати розмову у доданому файлі
Яна Стемпнєвич
