Іще пів року тому бути свідомим українцем означало постійно відчувати іспанський сором, крінж, зашквар, журбу й смуток через політиків і корупцію, постійно перебувати в стані революції чи фейсбучного срачу, а вигадане свинособаками українське зігування — це був просто традиційний український фейспалм, який майже приріс до обличчя.
Іще кілька місяців тому ми взагалі повинні були відчувати провину за те, що ми, укрАінци-бєндєравци, існуємо: не було б українців — не було би й війни, це вам кожен расталкуєт!
І ось минуло сім місяців війни — і українські жарти про спалену маскву вже не здаються фантастичними, та навіть жорстокими не здаються, бо твоя русофобія завжди недостатня. І ось вєлікіє русскіє раптом масово згадують про своє українське походження, і похапцем поверх какошніков і рубах натягають викрадені в убитих українців вишиванки й віночки — виявляється, вілікім рассіянінам краще якнайшвидше здохнути, а українцем бути престижно й круто.
Що не так із нашим інформаційним простором, із нашими соціальними комунікаціями? З’ясовували з селфмейд героїнею, яка багато років тому збагнула, що українкою бути круто й життєствердно, тому абсолютно цілеспрямовано сформувала власну українську самосвідомість, а тепер допомагає це робити іншим. Говоримо з Оксаною Левковою, кандидаткою наук із соціальних комунікацій, політологинею, директоркою громадської організації «Не будь байдужим».
Оксана Левкова дуже позитивно оцінює сьогоднійшній інфопростір України: українці одностайні, відбувається масовий перехід на українську мову, масове зацікавлення українською культурою та історією;
- для мене нічого нового щодо росіян у цій війні, бо я виросла в середовищі російських військових і бачила, як вони спілкуються з іншими;
- проблема російського інфопростору в тому, що російська журналістика втратила свої функції та перетворилася на суцільну пропаганду;
- щоби нам покращити український інфопростір, треба перевіряти інформацію й розуміти, що ЗМІ не завжди об’єктивні;
- щоби нам покращити український інфопростір, треба правильно читати казку про Червону Шапочку.
С.Ч.
А про те, як правильно читати цю казочку та деталі розмови Ви можете почути в доданому аудіофайлі