Розмова з послом України в Білорусі в 2010–2011 роках, кандидатом політичних наук Романом Безсмертним про ситуацію, в якій зараз знаходиться Лукашенка, який стан і боєготовність білоруського війська і, звичайно, наскільки ймовірним є напад на Україну білоруських військ.
«Лукашенка знаходиться в екзистенційно перманентно катастрофічній ситуації для білоруса, бо насправді головною турботою, метою і змістом життя Лукашенки є зберегти за собою посаду зіц-керівника Білорусі. Він на це тратить все...» — сказав Роман Безсмертний. Він нагадав про місце Білорусі в політичних розкладах Радянського Союзу та наголосив, що для путіна Білорусь — плацдарм для нападу не лише на Україну, але й на країни Балтії.
Роман Безсмертний дуже докладно схарактеризував стан білоруських військ: «Що стосується білоруських військ, якщо можна отак загалом сказати, їх планована боєздатна частина складає десь в межах 40-42 тисяч. На ¾ це строковики, які, зрозуміло, з об’єктивних обставин не підготовлені до ведення сучасних бойових дій, вони не мають для цього ні оснащення, ні боєкомплекту, а спецназ, який складає в межах 15-17 тисяч — він відіграє роль жандармерії».
Цього недостатньо для того, щоби нести реальну загрозу Україні чи сусіднім державам. Крім того, більша частина білоруського суспільства не хоче війни з Україною. Але, як підкреслив український дипломат, «ми маємо справу з режимами, я маю на увазі московський режимом насамперед, яких не цікавить, у якому стані армія, яке забезпечення цієї армії і чому війська навчені. Вони в будь-який момент можуть кинути ці війська в бій». Тоді в бій підуть і ті 20-25 тисяч російських солдатів, які перебувають на території Білорусі.
Оцінюючи шанси на успіх такої кампанії, Роман Безсмертний каже, що все, на що можуть сподіватися ці війська, — м’ясорубка, в якій вони будуть перемелені в Україні.
Відповідаючи на питання про можливість повторної — і успішної — революції в Білорусі, Роман Безсмертний припускає таку можливість, говорить про неабиякі здібності білорусів до партизанської боротьби та нагадує, що ця нація зазнала жахливих репресій від радянської влади. Статистика свідчить, що фактично в цих репресіях загинули три покоління білорусів, але ці втрати радянська влада і — що найгірше — пострадянська — «списала» на німецьких фашистів. Тому архіви КДБ в Білорусі так і не були відкриті.
Сніжана Чернюк
Докладну розмову слухайте в доданому звуковому файлі