Криза з електрикою, перебої з інтернетом... Як працювати технологічному стартапу в таких умовах? На перший погляд, неможливо, але вмотивовані фахівці у будь-яких перешкодах бачать не проблему, а нові можливості. Іван Сєров, CEO стартапу Auto BI, поділився, як команда переживає кризовий період та чим займається зараз.
«Я маю в загальному сім років досвіду в сфері IТ, починаючи від розробки, маркетингу і закінчуючи продажами. Найбільше у мене досвіду саме у проєктах з automotive та ecommerce, ー розповідає Іван. ー З урахуванням цього досвіду було прийнято рішення все-таки зробити повноцінний продукт, стартап. Ми хочемо зробити юнікорн і змінити в загальному формат розуміння управління автотранспортом, який на даний момент історично нав'язаний людям компаніями, які існують вже по 30 років. Він насправді так і не змінювався, тобто це завжди велика кількість інформації, завжди велика кількість звітів, аналітики, цифр. У нас же ідея зробити платформу all-in-one, де ти маєш можливість управляти цілим своїм автопарком в одній платформі, бо ми вважаємо що на цей момент світ і так занурений у величезну кількість даних, величезну кількість інформації… Ми хочемо спростити життя юзерам таким чином, що система сама буде аналізувати дані, які надходять від бортових комп'ютерів, GPS-трекерів, від людей, які працюють в системі, знаходити проблемні місця і виводити короткі сповіщення для кінцевого користувача ー для С-левела компанії».
За два місяці перед початком повномасштабного вторгнення російських військ стартап почав продажі в Україні, але після бойових дій велика кількість компаній перестала існувати, а деякі втратили значну частину свого автотранспорту. Іван розповідає, що перший час його сервіс навіть показував, як ці машини їздили по території Росії, адже трекери залишались увімкненими.
Слухайте повну розмову у долученому звуковому файлі.
Перші півтора місяці після вторгнення команда переключилась на розробку волонтерської платформи для збору допомоги в Британії разом з Українським клубом Лондону. Тоді було відправлено 250 тис. тонн гуманітарки в Україну.
Зміни на ринку, втрата клієнтів та призупинення розробки сервісу суттєво вдарили по фінансовому становищу. Команду довелось скоротити більш ніж на половину. Хоча релізи стабільно виходять раз на місяць, однак, через перебої з електропостачанням час виконання задач збільшився майже на 30%, каже Іван.
Зараз команда зосередились на підтримці клієнтів, які залишились, і переглянула стратегію. В Україні почали взаємодію із державним сектором.
«Одна з причин ー більшість державних компаній в Україні зараз використовують софт виробництва країни Білорусь і працюють по GPS-навігації ГЛОНАСС (Глобальна Навігаційна Супутникова Система ー радянська/російська радіонавігаційна супутникова система, розроблена на замовлення Міністерства оборони СРСР, ー авт.). Є всього два типи GPS-навігації, яка існує в світі, ー це ГЛОНАСС, розробка країни-агресора, і типовий GPS, який використовує штатівські супутники. Зараз ми всі трекери, які є в нас та наших клієнтів, відключили від ГЛОНАССу, тому що можна з цією інформацією зробити все що завгодно: ти розумієш, де йдуть колони, де є дороги, які знають тільки місцеві, ти розумієш, де заправки, станції… Якщо нормально інтегровано GPS-обладнання автотранспорту, ти можеш глушити машину віддалено… Це один із важливих моментів, і ми якраз зараз про це спілкуємось, тому що ми хочемо допомогти».
Команда мала намір вийти на рівень самоокупності в Україні, а потім виходити на іноземні ринки ー Польщу та Великобританію. Однак через війну довелось переглянути це рішення і почати з Польщі. Іван зазначає, що через низькі податки вона стала хабом для логічних транспортних компаній у Європі. На сьогодні офіційно зареєстровано близько трьох мільйонів комерційних транспортних засобів. Крім того, існує ще близько двох мільйонів, які не є задокументовані як комерційний транспорт, але використовуються для роботи. Окрім критерію величини ринку Іван враховував ментальну близькість.
З Великобританією плани також змінились: так як в ній діє не метрична, а імперська система (не кілометри, а милі, наприклад), що вимагає додаткових ресурсів на розробку, то поки що розглядається як країна для пошуку інвестицій. Іван розповідає, що тут є офіційний державний орган, куди можна подати свою ідею і після перевірки отримати ліцензію на отримання інвестицій, з якою легше комунікувати з інвесторами. Крім того, вони можуть інвестувати в стартап гроші, які вони сплачують як податки.
«Коли ми зрозуміли, що війна не закінчиться за чотири-п'ять місяців, ми побудували одразу стратегію до моменту завершення війни. Не в форматі того, що є безпосередньо якась дата… З урахуванням ситуації і того, що вихід проєкту був розрахований першочергово на ринок України, я вважаю, що ті компанії, які тут залишаться працювати і просто виживуть, вже будуть переможцями. Тому що велика кількість компаній просто закривається. Відповідно у нас є план на чорний день ー це ми просто будемо сапортити існуючих клієнтів якийсь певний період. Можливо, не буде релізів, розвитку функціоналу. Це буде пошук пілотів, пошук інвестицій, робота із закордонними ринками… Ми будемо продовжувати робити локалізацію, мінімізуємо кількість робочих годин працівників для того, щоб нам вистачало коштів прожити цей момент», ー ділиться Іван.
Він також зауважує, що у світлі останніх подій недостатньо мати лише один сценарій розвитку. Потрібно мати ще план Б і В. Окрім варіанту супроводу клієнтів Іван має стратегію роботи з українським ринком та вихід на зарубіжні ринки, а також ще одну ідею для ринку В2С, що стосується оренди обладнання.
Отже, допоки важко розвивати технологічне рішення через проблеми з електрикою, можна зосередитись на таких процесах:
- переглянути поточну стратегію, внести корективи ー можливо, глянути на сусідні ніші або розширитись з В2В до В2С;
- створити кілька варіантів стратегії, щонайменше три;
- тестувати рішення з партнерами хоча б на рівні ідей;
- відкрити офіси за кордоном, зайнятись пошуком інвестицій та можливостями виходу на іноземні ринки (причому це можуть бути дві різні країни: для пошуку інвестора одна, а для реалізації продукту інша).
«Плюс-мінус план дій є. Головне, щоб ми не опустили руки», ー зауважує Іван Сєров.
Антоніна Ріа