Інститут матері і дитини у Варшаві проводить соціологічні дослідження.
Дослідження реалізовують в рамках співпраці Інституту матері і дитини, Міністерства охорони здоров’я Польщі та ЮНІСЕФ. ЮНІСЕФ має програму реагування на конфлікти чи катастрофи, які відбуваються у світі, і втілюють заходи для допомоги дітям, яким загрожує небезпека, або тим, хто постраждав у конфліктах чи стихійних лихах. Через війну в Україні ЮНІСЕФ започаткував програми допомоги дітям, які приїхали до Польщі внаслідок російської агресії. А щоби допомогти дітям, треба, звісно, зайнятися їхніми батьками. Оскільки найбільший вплив на дітей і на те, як вони собі дають раду зі складними ситуаціями, з якими зустрічаються в житті, мають батьки.
Польське радіо для України поспілкувалося із Катажиною Окуліч-Козарин, доктором психологічних наук, адюнктом Інституту матері і дитини у Варшаві.
Співпрацю інститут матері і дитини у Варшаві розпочав з ЮНІСЕФ в рамках допомоги дітям і їхнім мамам ще в середині минулого року. З того часу було здійснено різні дослідження. Поспілкувавшись із невеликою групою батьків, які приїхали з дітьми з України, з невеликою групою підлітків, фахівці дослідницької команди зібрали базову інформацію про те, з якими труднощами вони зіштовхнулися після приїзду до Польщі. І як дають собі з тим раду. Опрацювали дві програми, які сьогодні реалізовуються українськими тренерами.
«Ми виходили з того, що вся робота із батьками і підлітками з України має вестися близькою хм мовою, тобто, не польською. Тому ми залучили спеціалістів з України, які також приїхали після початку повномасштабного вторгнення – психологами, педагогами психотерапевтами. Таких осіб є дуже багато по всій Польщі. І вони з радістю погодилися, і роблять дуже багато, щоби допомогти іншим особам, які потрапили у складну ситуацію. Опитування, які ми провели напочатку, дозволили нам загалом описати, якого роду труднощі, проблеми мають чи мали ті люди, до яких стратегій виходу із ситуації вони вдавалися. Але там не було інформації, як часто кожна з тих проблем, або як кожна зі стратегій виходу із ситуації була використана».
Науковці виділили кілька основних проблем і труднощів, з якими зіштовхнулися біженці – пошук житла, роботи, вивчення мови, необхідність дати раду дітям у новому середовищі, пошук порозуміння із новим суспільством, психологічні проблеми пов’язані із переживанням за тим, хто лишився в Україні – батьки, чоловіки, дорослі сини, покинутий чи зруйнований дім. І наступним етапом їхньої діяльності, який почався буквально у грудні, є збір кількісних даних, які дозволять краще описати ситуацію, в якій зараз опинилися українські біженці в Польщі.
«Дослідження, які ми зараз проводимо, мають на меті визначити масштаби різних проявів. І така інформація потрібна нам для того, щоби організувати ефективні роботу на допомогу чи підтримку осіб з України. Це такі дані, на підставі яких можна планувати місцеві бюджети, ЮНІСЕФ зможе краще зрозуміти, на що треба виділити кошти у Польщі, тому ми сподіваємося на те, що інформація, яку ми зберемо завдяки цим дослідженням, дозволять нам якнайкраще підтримувати українських біженців у Польщі».
З питань фахівці ІМІД сформулювали анкету, яку дуже просять заповнити. Вона анонімна, а тому чесні і відверті відповіді на них дадуть змогу краще допомогти українським біженцям, які вже перебувають у Польщі, а також тим, хто можливо ще приїде. Питання поділено на великі тематичні блоки.
«Там є великий блок питань, що стосуються теперішньої життєвої ситуації осіб з України: як вони живуть, за який кошт утримують себе, як заробляють гроші, чого їм найбільше бракує в матеріальній сфері, а також питання про їхні плани. Звісно, ми розуміємо, що важко будь-що планувати під час війни та еміграції. Там, наприклад, є дуже важливе питання з перспективи поляків. Бо дуже часто ми чуємо, що є люди, які дуже хочуть допомагати чи щось зробити для біженців, а для них головною проблемою є те, що, наприклад у школі, де вони б хотіли щось зробити для молоді з України, одного дня є, скажімо, 10 українських дітей, а наступного дня їх вже двоє. І немає жодної інформації, чи ті люди виїхали – назовсім, чи на короткий час. І відсутність такої та подібної інформації дуже ускладнює планування якоїсь роботи тими, хто хоче підтримувати і допомагати. Тобто, ми б хотіли дізнатися про плани на найближчі місяці».
Інший великий блок питань стосується стану здоров’я. Йдеться тут про фізичне і психічне здоров’я. тільки тоді, коли батьки добре зможуть давати собі раду з емоціями, то зможуть і підтримувати дітей, щоби вони також добре могли з усім впоратися.
«Ми є фахівцями з психологічної допомоги. Тож найбільше можемо запропонувати в галузі психічного здоров’я, яке з нашого погляду є дуже істотним елементом здоров’я. І тим, що якнайкраще дозволяє давати собі в житті раду. Тут ми питаємо про самопочуття, про те, як наші респонденти оцінюють актуальну ситуацію і як дають собі з нею раду. Тому психічне здоров’я батьків абсолютно важливе, аби діти були здорові. А як відомо, в результаті війни, пошук нового місця проживання, перебування в цілковито новому середовищі, і тд, діти страждають і їм важко із тим впоратися. Тому, щиро кажучи, аби могти допомагати дітям, треба підтримати батьків. Тому ми задаємо стільки питань про те, як батьки дають собі раді з тими емоційними проблемами, щоби ми могли запланувати такі заходи, що будуть для них ефективні і корисні. І все це з думкою про їхніх дітей».
У листопаді 2022 року Польський інститут матері і дитини у співпраці з Міністреством охорони здоров’я Польщі та ЮНІСЕФ розпочав інформаційну кампанію щодо профілактичних щеплень для українських дітей, які прибули до Польщі після 24 лютого.
А раніше, у жовтні експерти інституту у співпраці з Центру розвитку освіти, Товариства «Школа для батьків і вихователів», ГО «Крила для родини» розробили і реалізували програму психологічної допомоги українським біжденцям. В рамках програми близько 600 жінок у всій Польщі взяли участь у психологічних тренінгах. Наразі програма добігає до кінця, і її продовження також залежатиме від результатів соціологічного опитування, яке проводить інститут матері і дитини у Варшаві. Тому, кажуть фахівці, це опитування є дуже важливим в першу чергу для самих біженців.
«Кожен, хто заповнить таку анкету, долучиться до доброї справи – ми зможемо краще допомогти людям з України. Ми всі розуміємо, що коштів на гуманітарну допомогу завжди не вистачає. І дуже важливо, щоби ці кошти не марнувалися, щоби вони йшли на тих, кому вони справді потрібні. Ми, поляки, чи всесвітня організація ЮНІСЕФ не можемо придумати, що справді найбільше потрібне людям, які потребують допомоги. Тому українці, які перебувають у Польщі можуть нам в цьому допомогти, бо самі краще знають про свої потреби тут. Якщо на початках ця допомога була біль спонтанна, то сьогодні вона вже більш структурована і відбувається на рівні різних інституцій – органів місцевого самоврядування, уряд, великі благодійні організації, як, до прикладу, ЮНІСЕФ, тому й потрібне таке планування.
Щоби заповнити анкету, треба увійти на сайт інституту матері і дитини у Варшаві www.imid.med.pl і вибрати українську мову, після чого ви одразу потрапите на сторінку, де вгорі закріплено документ Анкета для батьків.
Також інформацію можна шукати на сайтах міст, бо ЮНІСЕФ, окрім співпраці з інститутом, має співпрацю з різними партнерськими містами. Організація працює з усіма великими містами у Польщі.
Слухайте розмову у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк