В Україні триває реформа сфери інтелектуальної власності. Якщо раніше цією галуззю опікувався «Укрпатент», то минулого року головним органом стала державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
За словами Першої віце-прем'єр-міністерки України – міністерки економіки України Юлії Свириденко, «інституційні зміни, ухвалені Кабінетом Міністрів, — це крок з реалізації реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності та наші зобов’язання на шляху до членства у ЄС. Ці зміни мають покращити інвестиційний клімат в Україні та забезпечити технологічний розвиток держави».
Реформування галузі почалось ще у 2016 році, зараз новий Intellectual property або ж коротко ІР-офіс очолює Олена Орлюк. Вона розповідає про задачі, які стоять перед ним:
«Ми на сьогоднішній день не обмежуємося виключно функціями проведення експертизи та надання правової охорони об'єктам промислової власності і просто реєстрації об'єктів авторського права чи договорів про передачу прав інтелектуальної власності, але також дуже багато своєї уваги зосереджуємо на тому, аби підтримувати і розбудовувати нашу інноваційну екосистему, брати участь в підтримці креативних індустрій. Тут якраз ІТ-сектор напряму з цим пов'язаний. Також ми дуже активно в цілому розбудовуємо свій офіс в частині популяризації сфери інтелектуальної власності, популяризації знань, поширення інформації про те, чому ІР потрібно, навіщо її охороняти і захищати. Також окремий напрям — це, звичайно, активна участь Офісу в процедурах захисту прав інтелектуальної власності: і в комунікаціях з нашими відповідними інституціями в державі, починаючи від правовласників, правоохоронних органів і відповідних асоціацій, громадських організацій, для того, щоб розбудувати все-таки активну і ефективну систему захисту прав інтелектуальної власності. Тому що ми прекрасно знаємо, що в частині законодавчого регулювання ІТ-сфери в нас достатньо хороші результати, і зараз в Україні фактично у найближчі тижні два приймаються зміни до законодавства, пов'язані з захистом прав інтелектуальної власності, ми в цьому сенсі повністю закриваємо Угоду про асоціацію, і будемо вже рухатися надалі по розробці та реалізації дорожньої карти вже як кандидата в члени Європейського Союзу в частині саме ІР».
Олена Орлюк зауважує, що зараз найбільший попит на реєстрацію мають військові розробки у напрямку національної безпеки та оборони, а також в енергозберігаючому секторі, в «зелених» технологіях.
Стартапи часто беруть участь в акселераторах, де часто вперше презентують свої ідеї. На якому етапі їм варто подбати про реєстрацію авторських прав?
«У світі прийнятий загалом підхід, що якщо ви створили об'єкт авторського права, він не потребує обов'язкової реєстрації, — пояснює Олена. — Тобто, як тільки він фактично вийшов, він став відомим, він десь був представлений, він вже сприймається як об'єкт авторського права… Якщо ви хочете підвищити рівень і можливості щодо його захисту, то, звичайно, є сенс пройти через процедуру реєстрації. Це дуже швидка процедура, легка. Умовно шляхом депанування, шляхом заявки подаєте — і отримаєте реєстрацію за декілька місяців в ІР-офісі. Плюс така реєстрація є корисною з позиції можливих потім юридично значущих дій: це передача прав, це, наприклад, будь-яка комерціалізація, спадкування тощо».
Багато розробників релокувались закордон. Як їм бути з правами? Чи потрібно продовжувати їх дію? Українська реєстрація діє закордоном?
«Якщо ми реєструємо авторське право, воно не вимагає підтримки: ви його зафіксували раз і все. Тобто якщо ви в Україні фіксували і мали свідотство, воно залишається назавжди з вами. Воно не потребує якоїсь додаткової реєстрації, такі ж підходи і в світі. Якщо ви реєструєте в Україні, мали охорону там через призму патентного права, навіть якщо ви пішли через призму торговельної марки… то, звичайно, тут потрібно підтримувати такі охоронні документи протягом відповідного строку дії. Торговельні марки у вас 10 років, а потім ви продовжуєте; патент на винахід 20 років. Тобто є своя специфіка по строках. Зараз ми намагаємось максимально синхронізуватися під Європейський Союз.
Тут ще питання: чи буде ваш бізнес продовжувати далі працювати в Україні? Чи збираєтеся ви надалі щось продавати, що буде містити ці ваші розробки? Якщо так, то звичайна національна процедура реєстрації потрібна і підтримувати охоронні документи, продовжувати реєстрацію, тому що це ваш захист на території України. Я зараз не говорю про умовно певні патріотичні моменти, тому що для мене на сьогоднішній день, певно, що отака національна реєстрація — це в тому числі про відчутність зв'язку з державою…»
Олена також поділилась враженнями від поїздки у Польщі, де уклали декларацію із польським відомством та патентними офісами Литви, Латвії та Естонії, а також зустрілись із представниками європейського патентного офісу та інтелектуальної власності:
«Ми проговорювали питання стосовно того, яка підтримка нашому офісу потрібна. Наприклад, це стосується стажувань, підвищення кваліфікації, це стосується доступів до інформаційних ресурсів. Ми ділилися досвідом, як це відбувається в Польщі, і в тому числі, як Польша проходила, наприклад, цей етап гармонізації національного законодавства до європейського по процедурах. Також ми проговорювали, як ми спільно беремо участь в реалізації санкційної політики, тому що перед нами всіма є спільні виклики, і загалом як можна, наприклад, ІР-сферу використовувати для підтримки розвитку малого, середнього бізнесу для різних сфер…
Нам надзвичайно важлива ця підтримка міжнародної спільноти, в тому числі професійної, в частині того, що ми маємо не просто розвиватися саме як офіс, а в першу чергу створювати ті сервіси, які необхідні для нашого бізнесу, для нашої економіки, для наших творців, креаторів, інноваторів в їх розвиткові тут і максимально допомагати, наприклад, консультувати, можливо, якщо вони за кордоном».
Повну версію розмови слухайте у долученому звуковому файлі.
Антоніна Ріа