Анастасія Ляшко, директорка компанії Trionika, керує українською продуктовою ІТ-компанією із основним офісом у Києві, в якому працює 112 людей — а це близько 60% від їх загальної кількості. Ця невелика команда попри складні умови праці шукає та знаходить, як давати суспільству більше користі, окрім власного продукту. Зокрема, комерційний ІТ-бізнес, не маючий нічого спільного із хардвер-розробками, знайшов мотивацію стати учасником ініціативи, яка дарує можливість українцям, постраждалим від війни, отримати фактично друге життя своєї втраченої кінцівки.
«Це основне питання і найбільш актуальне для нашої компанії, як би це дивно не звучало, тому що ми всі займаємось бізнесом — всі комерційні установи, але виходить так, що вже півтора року, як для нас основним питанням все ж стали соціальні проєкти. На щастя, у нас є така можливість, хоча бізнес теж переживає наразі виклики. Напевно, це внутрішній потяг і людей, і мій особистий для того, щоб якомога швидше закінчити ці жахи, що відбуваються на нашій землі. І тому для всіх це питання стало найбільш актуальним сьогодні. Я можу сказати, що волонтерство для нас почалося ще задовго до війни, ще з 17-го року, і у нас є свій благодійний фонд «Допомогатор». Він був створений маленькою командою, тому що, як каже засновник нашої компанії, ІТ-компанія тим недосконала, що коли ти закриваєш свій ноутбук, закінчується все, що ти зробив. На цьому ти ставиш крапку, ти не можеш відчути, ти не можеш осягнути результату своєї роботи. І тому виходить, що тобі хочеться матеріалізувати свій вплив на світ. Для того, щоб його матерізувати, прибуток, який ти заробляєш, вже можеш реалізовувати на проєкти: соціальні, екологічні… Проєкти, які дійсно ти можеш побачити власними очима, і твої діти можуть їх побачити, вони можуть відчути реально позитивний вплив компанії на світ», — розповідає Анастасія.
Про те, як компанії вдалось долучитись до проєкту зі створення біопротезів, а також залучити польську підтримку, слухайте у долученому аудіофайлі.
Антоніна Ріа