Учасники конференції «Дезінформація завтрашнього дня. Майбутнє інформаційної війни», організованої Польським агентством преси, а це представники польського уряду, учені й експерти, говорили нещодавно про те, що сьогодні російська дезінформація, стала його своєрідною жахливою нормою сучасного світу. Сьогодні ця дезінформація — не лише добірка гнучких нарацій чи міфів, але також є цілий ряд інституцій. Російська практика системної інституційно організованої брехні виростає з давніх часів і вже зараз відчутно впливає на майбутнє, спрямована на роки вперед.
Уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Станіслав Жарин наголосив:
Я думаю, що важливо, щоби ми собі повторювали, що ми не знаходимося в безпеці й ніколи вже не будемо. Входження цього обсягу дезінформаційної, інформаційної діяльності на повсякденний ґрунт призводить до того, що навіть попри таку потужну громадянську свідомість у Польщі, поляки піддаються російським інформаційним впливам.
Станіслав Жарин оцінив також, що російська дезінформація діє на щоденному рівні, безперервно продукуючи ІПСО, пов’язане з поточними подіями в країнах Заходу і, зокрема в Польщі, але також спрямована у майбутнє, бо покликана фундаментально змінити суспільну свідомість:
Дезінформаційна російська діяльність має не короткотермінові завдання, хоча такі теж є, але насамеперед довготермінові. Вони розраховані насамперед на введення нас в оману, але водночас на формування суспільної свідомості в тривалій перспективі для того, щоби досягати політичних цілей, а російські політичні цілі були, є і будуть суперечити польським інтересам.
Про довготривалі дезінформаційні проєкти, які здійснює росія на догоду своїм агресивним інтересам, кілька тижнів тому говорив також керівник Бюро безпеки інформаційного простору при Урядовому центрі безпеки Каміль Басай, характеризуючи сто п’ятсоте повторення пропагандистського наративу про росію як «фортецю в облозі»:
Одним із частих мотивів, які успішно розбудовуються, є той, що російська федерація здійснила агресію проти України як оборонні дії. У ході дезінформаційних дій стратегічного рівня, у тому, що росія вдалася до цього нібито захисту, звісно, звинувачують західні держави, НАТО і особливо Польщу. Саме Польща послідовно стає однією з найчастіше атакованих країн з-посеред тих, які підтримують оборонні зусилля України. Під діями стратегічного рівня я маю на увазі висловлювання представників кремля чи структур безпеки, а також медіаапарату, який, по суті, є знаряддям інформаційної боротьби.
Росія послідовно будує образ власної агресивної політики, маскуючи збройну агресію, воєнні злочини, свої агресивні дії проти держав, які підтримують Україну. Вона розбудовує та використовує фальшивий синдром «фортеці в облозі», тобто держави нібито атакованої, держави, якій нібито загрожує якась небезпека з боку Заходу.
Це довготривалі інформаційні операції і напевно в найближчі місяці будемо спостерігати постійне оновлення такого типу мотивів.
Одним із варіантів наративу «фортеці в облозі» є наратив про росію — жертву, який твориться через обернену логіку або дзеркальне перевертання сенсів. Цим наративом росія заражає і своїх співучасників у цій війні, а для його повторення використовує будь-який привід. І однозначно таким приводом стали травневі навчання країн НАТО в Польщі, — каже Каміль Басай:
Навчання Анаконда-23 були використані в дезінформаційній діяльності — як російській, так і білоруській. Сама інформація про навчання, а також фотографії, зроблені для інформування про навчання, були використані системою впливу росії і мінська як фальшивий доказ, того, що Польща та країни НАТО чи в ширшому розумінні Захід загрожують безпеці російської федерації та білорусі. Це чергова сцена операції, яка великою мірою базується на оберненій логіці понять, і в якій агресивна політика росії та білорусі представляються в контексті нібито оборонних дій, а самі навчання використано як фальшивий доказ цієї тези.
Потрібно врахувати, що в цей самий час уздовж польсько-білоруського кордону білорусь зміцнила свою військову присутність, розміщуючи системи протиракетної оборони. Це рішення було попереджене рядом висловлювань шефа білоруського КГБ Тертела, а також Лукашенкі, які навіювали, що рівень загрози для білорусі зростає. Звичайно, ці навіювання були пов’язані з навчаннями Анаконда-23. Білоруські пропагандисти, рекламовані також російськими, часто повторювали й брехливу інформацію про нібито провокації уздовж лінії польсько-білоруського кордону.
Білоруси пішли на крок далі в підтримці російського пропагандистського апарату. До наративів про те, що оборонна політика Польщі є небезпечною. Звичайно, у брехливому контексті про можливий напад Польщі на білорусь. Вони вплели цю операцію в дезінформаційну операцію Кремля, яка багато місяців навіювала, що Польща планує захопити західну частину України. Також білоруси брехливо повторювали, що під час цих навчань тренувалося швидке цілеспрямоване переміщення військ для вторгнення на західні території України.
Це чергова сцена довготривалої операції кремля, а також мінська, бо обидва ці дезінформаційні апарати тісно співпрацюють між собою і спільно діють. Вона має творити брехливий образ агресивної політики обох цих країн і прикривати його нібито оборонними діями.
Щоби усправедливлювати цю потребу так званої оборони, вони використовують дезінформацію, брехливу інформацію про події в інших країнах. А в цьому випадку про навчання Анаконда-23.
Тож дуже слушно було би пам’ятати застереження Станіслава Жарина, що не можна вважати, що перебуваємо в безпеці, бо це стане одним із елементів нашої поразки. Особливо, підкреслив він, якщо взяти до уваги, що росіяни тепер навчають ненависті до Заходу — прямо як у старі добрі в лапках радянські часи – починаючи зі школи
Зрештою, дуже багато нарацій російських постійно спрямовані на російське суспільство, а напрямки й обсяг пропаганди, на жаль, зростають. Росія інфікує цими пропагандистськими гаслами не лише Польщу, а насамперед російське суспільство. Вона починає, — що нас повинно непокоїти з багаторічної перспективи — починає дуже сильно діяти на молодих росіян.
Так у вересні розпочалися нові пропагандистські програми в російських школах для того, щоби показувати фальшивий образ війни проти України, але генерально — щоби пробуджувати ненависть до Заходу в широкому сенсі слова. Є теж сигнали, які показують, що росіяни налаштовані проти Польщі не лише тут і зараз, але також на найближчі роки.
Станіслав Жарин згадав, що російська дезінформаційно-пропагандистська машина, російські спецслужби, які мають давню історію, надзвичайно активні зараз. І тепер вони дуже легко й швидко вдосконалюють свою діяльність, користуючись розвитком нових технологій.
При теперішньому розвитку технологій росіяни не лише можуть продукувати такого типу операції. Але також можуть дуже ефективно використовувати ці технології для безперервного тестування й безперервної діагностики.
Вони спроможні картографувати, які середовища як відреагували на конкретні дезінформаційні операції і на основі цього вибудовувати нові операції чи збирати дані.
Коли думаємо про перспективи, то дуже, дуже наївно вірити, що у війні винен путін і з його смертю росія раптом припинить війну і стане цивілізованою країною з демократичними цінностями. Ані путін, ані сєрмяжний російський штурмовий фарш нічого не були би варті без проросійської олігархічної зграї. У виступах на конференції звучали не лише медійновідомі прізвища російських агресивних діячів, таких як пріґожин, путін чи шойґу, але й, скажімо, наришкін і патрушев.
Останнім часом пан Патрушев розпочав кампанію, метою якої було викликати паніку в польському суспільстві. Він кинув лозунг, що на Польщу насувається радіоактивна хмара з України, потім іде на Західну Європу.
Це була цікава й, на жаль, дуже розумна операція, бо вона пов’язувала одночасно кілька тем. Насамперед це була спроба викликати паніку, причому використовувалися не лише російські ЗМІ, але також локалізовані нарації, спрямовані на Підкарпаття в Польщі, де розпускалися певні плітки про те, що поляки починають масово шукати йодиди, що відчувають тривогу та відчувають, що ця радіоактивна хмара ось-ось з’явиться.
А водночас ця операція давала знати Західній Європі, що постачання зброї в Україну загрожує Європі, бо ця радіоактивна хмара нібито виникла внаслідок того, що українці спалили склад боєприпасів зі збідненим ураном, який нібито був поставлений західними країнами.
Щось, що в самій суті є абсурдним, бо навіть якби таке насправді сталося, то це не має жодного значення для радіоактивного забруднення. Але було виразно видно, що це, крім прагнення викликати паніку в Польщі, має довести Заходу, що зброя загрожує самим тим країнам, котрі її поставляють. Зрештою, Росія поширює цю дезінформаційну тезу вже упродовж багатьох-багатьох місяців.
Станіслав Жарин застеріг, що не варто довіряти нараціям про слабкість Росії, бо вона давно використовує такі нарації як засіб «заманювання» своїх жертв на свою удавану слабкість.
Президент Польського агентства преси Марцін Сурмач, коментуючи згадку про Патрушева, також розчарував тих із наших слухачів, які очікують смерті путіна. Говорячи про багаторічне протистояння СССР і США, він сказав, що американські deep state протистоїть добре тренованому апарату безпеки, для якого путін — всього лише продукт:
Якщо у випадку США можемо говорити про так звану deep state, то щодо Росії говоримо про апарат безпеки, який без огляду на те, хто там є президентом чи першим секретарем, існує вже сто років і існував, і це є така тяглість. Путіна можна назвати представником цього апарату або таким персонажем, якого штучно створив цей апарат. І якщо міністр Жарин згадав тут патрушева, фактично легенду російської дезінформації, то патрушева визнають одним із творців путіна, бо путіна необхідно, на мою думку, потрібно розглядати в категорії такого продукту цього апарату, який зараз функціонує на ринку. Певно невдовзі, за якийсь час, з’явиться новий продукт.
Нагадаю, що у передачі про повсякденність і перспективи російської дезінформації в житті сучасного світу прозвучали оцінки польських фахівців із питань інформаційного простору Станіслава Жарина, Каміля Басая і Марціна Сурмача.
Уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Станіслав Жарин, керівник Бюро безпеки інформаційного простору при Урядовому центрі безпеки Каміль Басай, Президент Польського агентства преси Марцін Сурмач.
Звукову версію передачі можна послухати в доданому файлі
Сніжана Чернюк