Українська Служба

«Краса — як бонус»: навіщо потрібні квіти в місті

14.07.2023 13:25
Як квіти рятують міста, вбираючи в себе смог, і що не так із частим скошуванням трави, Польському радіо для України розповіла Аґнєшка Новак, представниця організації Fundacja Łąka
Аудіо
  • «Краса — як бонус»: навіщо місту квітні луки
,
Лукомат, у якому можна насипати собі насіння квітівФото: Олена Руда

— Почну нашу розмову з теми косіння трави. Мені здається, це спільна проблема для Польщі і України. І тут, і там часто траву скошують аж до голої землі. Наскільки я розумію, головний меседж Fundacji Łąka — зменшити кількість травників, а на їхньому місці засіяти квітні луки. Так? Як ви реалізовуєте цей задум? 

— Так, наша організація, як зрозуміло вже з назви, займається вирощуванням квіткових лук. Трішки поясню, що я маю на увазі під  «лукою». Не йдеться про ті луки, які ми можемо побачити в селі. Чи то в українському, чи польському. Сільські луки переважно трав’яні, часто їх відводять під пасовиська. Ми всі їх бачили. Натомість квітні луки — це міські рослинні утворення, які складаються тільки з квітів. Їхнє виробництво схоже на виробництво газонів (вони теж можуть бути в рулонах), але в них немає скільки трави, переважають завжди квіти. 

Метою поширення лук у місті є не тільки те, що це має красивий вигляд, краса в цьому — як бонус, головне ж те, що ми повертаємо місцеві види рослин, які раніше завжди тут росли, це особливо важливо для існування місцевих комах. Комахи, які запилюють рослини, перебувають під загрозою через зміни клімату і поширений зараз на багатьох полях монокультурний спосіб ведення сільського господарства. Хоч це і парадоксально, але зараз сільське середовище менш відкрите для створення лук, ніж міське. 

Що ще можна зробити для збереження і розвитку біологічного різноманіття? Не косити газони. У багатьох місцях люди косять те, що вважають бурʼянами, а насправді це не бур’яни, а дуже важливі для природи рослини. Отже, не косити. Ну і додавати там, де збіднена земля, квіти. Або принаймні не заважати рости тим, які вже є у т.зв. «банку насінин».

 — Щодо видів рослин. Якщо я правильно розумію, у вас є набір з різних насінин. Він не випадковий? Це була робота ботаніків, щоб визначити, які насінини мають бути?

— Може бути неймовірна кількість варіантів, яке насіння змішувати. Але в ідеалі, перед тим як щось сіяти, нам потрібно спочатку дослідити землю і територію, на якій ми плануємо це зробити: що там може добре прорости? Приміром, у збіднілих, сонячних і спекотних місцях не всі види квітів виживуть, тож немає сенсу там їх сіяти. Але є й рослини, справді готові витримати будь-що. 

Отже, ми спочатку оцінюємо місцевість, ґрунт, а потім уже вирішуємо, які квіти там посіяти. Це так в ідеальному варіанті має бути. Коли ж це просто пробне заняття під час навчання, щоб заохотити людей, то ми пропонуємо просто красиві види рослин, часто вже відомі із садів та городів, які якнайшвидше заквітнуть, тобто приблизно за 10 тижнів. Це справді просто для заохочення, щоб люди замислились, чому з газонами щось не так, а квіти — гарні і потрібні. Люди зможуть поспостерігати за реакцією комах на ці квіти, більше зацікавитись луговими квітами і, можливо, дізнаються про те, що важливо висіювати передусім характерні нашому кліматичному поясу види.

— У Польщі кожен охочий може будь-де сіяти лугові квіти, створювати луку, чи таки спочатку із цим потрібно звернутись до відповідних комунальних органів?

— Можу сказати про Варшаву. Тут структура власності земель доволі складна, тож коли ми приглядаємось до якогось газону у місті, в якомусь конкретному районі, то перевіряємо спочатку, кому він належить. І тоді ми пробуємо переконати власника хоча б у тому, щоб він наважився на експеримент засіяти луку замість газону. Ми дуже покладаємось на наших прихильників, які вже мали досвід розведення лук і які хочуть, щоб їх у місті побільшало. Часто такі люди самі знаходять відповідальних за газон у певній частині міста, пропагують луки, долучають до того, щоб переконати інших, своїх сусідів, наприклад. Натомість наша організація часто співпрацює з органами міської влади, від яких ми дізнаємось про місця, де можна було б посіяти квіткову луку. І вже тоді ми просимо про дозвіл або укладаємо угоду, щоб реалізувати проєкт.

— А чи є сенс сіяти лугові квіти в себе на балконі? 

— На балконі можна посіяти набір оздобних однорічних рослин або, наприклад, добре всім відомих (особливо тим, хто відпочивав влітку в селі) польових квітів: мак, волошки, кукіль. Такі квіти справді добре ростуть у горщиках на балконі. У мене на балконі так і є, тож підтверджую, що все вдасться.

 — Якщо подивитись трохи глобальніше на квіткові луки в контексті змін усього міста, яка їхня роль, зокрема, в боротьбі зі змінами клімату?

— Наразі йдеться тільки про заохочення, а не про якусь глобальну зміну підходу, хоча в деяких містах уже вдалось і загальний підхід змінити. У Варшаві це можна помітити, адже багато де вже не косять так багато або косять більш розважливо, проаналізувавши, що буде після цього. Буквально цього тижня комунальні підприємства скасували заплановане косіння на час суші, поки не піде дощ. Адже косити під час посухи небезпечно. Це не може не радувати. У Польщі є кільканадцять міст, які вже прийняли таку політику. Складніше вплинути на малі міста, де косіння вже звичка, також їм бракує фінансування і нових технологій, тобто там є тільки машини для газонів. Але це поступово змінюватиметься, просто зараз у маленьких містах менші можливості.

— На вашу думку, від чого залежить усвідомлення в суспільстві важливості квітних лук? Чи це має починатися від запровадження європейського законодавства чи від спільноти людей, які горять цією ідеєю і готові поширювати свої знання?

— Наша діяльність, однозначно, не може бути масовою. Наша організація невеличка, є ще кілька схожих організацій. Дуже допомагає сприяння влади і тих, хто розуміє важливі цілі. Ми знайшли таку людину. Нам вдалося дійти навіть до уряду. Одна з наших представниць навіть звернулась до міністрів, котрі могли б вплинути на зміну вимог, щоб можна було вздовж автотрас, ще коли вони будуються, засіювати цілі смуги з луговими квітами. Це велика зміна, адже раніше у виконавців були інструкції, відповідно до яких вони були просто змушені робити там газони. Звернення підтримало багато парламентських фракцій. Здається, 90 із 460 депутатів під ним підписались, тобто була велика підтримка. І міністри, зрештою, дали позитивну відповідь. Отже, це можливо, але потрібна підтримка влади. 

Ми ж займаємось освітою. Я спостерігаю такий парадокс, що всі займаються освітою дітей, але це трохи несправедливо щодо них, адже чому вони аж за 10–20 років ще й мають виправляти наші помилки. Тож я націлена передусім на те, щоб через різні волонтерські акції говорити з дорослими, зокрема з працівниками фірм і корпорацій, які раніше, можливо, просто не мали часу над цим замислитись. Тож я намагаюсь хоча б один день проводити заняття для дорослих, заохочуючи їх звернути увагу на квіти в місті. Часто це люди, які, наприклад, мають право голосу, розподіляють бюджети, тож мають значно більший вплив, ніж діти. Як на мене, такий підхід більш відповідальний, ніж сподіватися на дітей.

— От саме щодо волонтерства. Чи можна долучитись до вашої організації в ролі волонтера? Чим займаються ваші волонтери?

— Наші волонтерські акції — це ініціативи конкретних груп, тож передусім потрібно мати групу, яка могла б взяти участь в акції. Найчастіше до нас звертається лідер такої групи і говорить, що саме потрібно, із скількох осіб складається їхня група, коли вона збереться тощо. Я йду з цим зверненням до міськради або іншого органу влади, який відповідальний за обрану ділянку землі. Ми все узгоджуємо, а тоді спочатку проводимо заняття на тему біорізноманіття, комах, зелені в місті, газонів, надміру бетону, а потім разом засіюємо квітну луку і говоримо вже тільки про неї.

— Я ще помітила перед вашою будівлею лукомат. Як він працює?

— Так, це наш хіт. Запрошуємо всіх, хто у Варшаві, вул. Яздув 10/5, де можна взяти собі в лукоматі насіння. Лукомат — це така ніби шафка з дозатором, з якого висипається насіння. І це якраз такі збори для початківців: на балкон, в сад, на дачу. Їх зараз ще можна сіяти, але краще це робити перед дощем. Там є такі насінини, які ще встигнуть до осені заквітнути. І є також такі, які заквітнуть аж наступного року. Тож це ніби акція на два роки. Це абсолютно безкоштовно. Там є також торбинки й інструкція, як правильно сіяти. Потрібно просто прийти і взяти собі насіння. 

Матеріал підготувала Олена Руда

Запис розмови — в доданому аудіофайлі

 



Побач більше на цю тему: екологія