За минулу осінь та зиму в 50 найбільших ІТ-компаніях України стало менше на 5% фахівців, а це близько 5 тис. осіб, і більшість з них — технічні, відповідно до даних dou.ua. Головна причина — релокація в закордонні офіси компаній і легалізація там. Це стосується не виключно фізичного переїзду, а реєстрації компаній у більш безпечних країнах. Разом з тим іноземні ІТ-компанії знайомляться ближче з українськими технологіями та можуть мати у турбулентні часи більш вигідні умови розвитку партнерських стосунків, ніж просто перетягнути до себе українські ІТ-мізки.
Павло Рижій, засновник Інституту корпоративних інновацій та громадського підприємництва / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Pavloryzhii
Павло Рижій, засновник Інституту корпоративних інновацій та громадського підприємництва, допомагає як корпораціям, стартапам, так і державним, муніципальним установам, які займаються розбудовую інноваційних екосистем, створювати власні системи управління інноваціями. На ІТ-саміті у Вроцлаві Павло презентував концепцію пісочниці:
«Україна як глобальна інноваційна пісочниця — місце, де можуть створюватися інновації. Елементи цієї пісочниці. Перший — це колаборативність, консорціуми, це велика кількість різних поважних відомих представників: міжнародні корпорації, міжнародні стартапи, українські корпорації, українські стартапи, міжнародні інституції, фонди, відомі організації, українська держава через муніципалітет, через міністерство, через інші організації. І другий — це публічність в цій історії. Тобто все, що там відбувається, має мати публічну складову: публічні обіцянки, публічні виконання і питання про виконання цих обіцянок.
Наприклад, ми кажемо про те, що ми створили цей сендбокс для того, щоб знайти там дешевші рішення, які дозволять швидше будувати нове житло для українців, при цьому утилізовувати те сміття, на яке перетворилася будівлі, будинки, які зруйновані внаслідок війни, робити це швидко, дешево і в сталий спосіб, в екологічний спосіб з утилізацією сміття. Тобто швидше, ніж зараз існуючі в світі технології, і, головне, дешевше. Ось наша мета.
І якщо тут такі рішення будуть створюватися, держава Україна каже: я беру на себе зобов'язання ці рішення застосовувати, а міжнародні донори і спонсори, які так чи інакше значною мірою зараз компенсують левову частину витрат українського бюджету — не лише оборону, а й соціально-економічну і так далі, кажуть: а ми такі речі профінансуємо. І це все публічно, і тоді якихось варіантів для якогось «договорняка» дуже мало…
Україна не залишиться державою суверенною сталою і не буде отримувати ніяку підтримку ні економічно, ні мілітарну, ні безпекову, якщо такі речі будуть продовжуватись. Тому колаборативність і відкритість — це те, що можна вже, ті інструменти, якими можна і треба користуватися вже зараз».
Слухайте розмову повністю у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа