Проти нової хвилі масової мобілізації виступають 69% росіян. Про це свідчать результати сьомої хвилі щомісячного дослідження в рамках моніторингу російського суспільства «Дзеркало Росії», що провели Інститут Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР) спільно з соціологічною компанією Info Sapiens. Вперше за час моніторингу проблема низьких зарплат та пенсій, які не встигають за зростанням цін, вийшла на перше місце (42%) серед основних проблем росіян, відсунувши на друге місце проблему війни (31%). Тенденція поступового підвищенню актуальності фінансових проблем для російського суспільства з одночасним зниженням проблеми так званої «СВО» чітко простежувалася протягом всієї весни та літа 2023 року.
Соціологічне опитування телефоном проводилося у вересні інтерактивною структурованою анкетою. До репрезентативної вибірки потрапило 1600 респондентів.
«Російсько-українська війна все більше і більше просякає у буденність росіян. Звісно, — не всіх, є ще якісь віддалені регіони, до яких не доїхали воєнкоми. Однак ця розвіртуалізація війни приходить в більшість сімей, в тому чи іншому вигляді: кількості мобілізованих і вже загиблих, зміни їхньої якості життя, навіть, якщо їх не мобілізували. Ми маємо фіксувати ці комплексні показники і те, наскільки російське суспільство змінює своє очікування від цієї "СВО", як змінюються терміни, які вони готові чекати, аби вона закінчилася, на які компроміси вони вже готові чи, як вони змінюються щодо того, чи має Росія повністю перемогти Україну, в своєму розумінні, або шукати якісь компроміси і так далі», — пояснив очільник Інституту Конфліктології та Аналізу Росії Олександр Шульга.
Порівняна більшість (44%) російських громадян стабільно бажають аби так звана «СВО» закінчилася не пізніше ніж за пару місяців чи півроку. Кожен п’ятий вважає, що вона триватиме один-два роки і лише 13% виступають за безстрокову війну до повної перемоги. Небажання нових хвиль масової мобілізації та бажання швидкого закінчення бойових дій проти України не заважають сталій підтримці росіянами можливих військових дій проти інших країн: підтримка можливої військової агресії проти країн Балтії залишається майже незмінною протягом усього 2023 року. За жодних обставин так звану «СВО» проти Литви, Латвії та Естонії не підтримали б лише 22% опитаних громадян. При цьому більшість респондентів підтримали б такі дії в разі загрози нападу балтійських країн на РФ (55%), 20% виступили б за це, якби в цих країнах утискали російськомовне населення і ще 13% такою причиною вважали б визнання режимів країн Балтії як нацистських з боку Росії. Майже ідентичними є настрої росіян і щодо підтримки «Спеціальної військової операції» проти Польщі. 45% росіян вважають, що відновлення історичної справедливості є важливішим ніж міжнародно визнані кордони. Протилежної думки – 39% опитаних. Доволі чітким є розрізнення між поколіннями у цьому питанні: середнє та, особливо, старше покоління схильні визнавати примат історичної справедливості над міжнародним правом та кордонами. Своєю чергою, більшість молоді до 30 років вважають, що визнані кордони важливіші за історичну справедливість.
«Ми не ставимо прямих запитань, або ціннісно-морального забарвлення, щоб не ставити людей під удар, не використовуємо термін "війна". І насправді це міф, що росіяни скуті, вони насправді дуже говорливі, як і інші респонденти з інших країн. Ми питаємо їх про повсякденність, про яку вони залюбки починають розповідати. А, оскільки повсякденність просякнута цією війною, ми можемо робити висновки про їхнє ставлення до війни і те, наскільки вони довго можуть жити з нею. Наприклад, питаємо, які проблеми є найбільш актуальними для них зараз, але не пропонуємо жодних варіантів відповідей і слухаємо, що кажуть. І починається: "Ну, високі ціни. От я ходила до магазину і крупа подорожчала". Респонденти зараз більше говорять про економічні проблеми», — розповів Олександр Шульга.
Запрошуємо слухати повну версію розмови
Христина Срібняк