Відзнаку Платформи європейської пам’яті та сумління отримав український журналіст, кореспондент інформ-агенції УНІАН Дмитро Хилюк, який уже майже 2 роки перебуває в російському полоні.
Про премію, про Дмитра і про національну пам’ять в інтерв’ю Польському радіо для України розповів Ігор Кулик, директор українсього Архіву національної пам’яті, що також брав участь у Варшавській конференції.
Дмитро Хилюк – це український журналіст, який потрапив у полон до російських окупантів ще на початку повномасштабного вторгнення, бо його дім опинився в окупації на Київщині. З кінця березня 2022 року з Дмитром втрачено зв’язок. Він фактично навіть не полонений, через це є проблеми з обміном. Адже Дмитро просто цивільний, який, за міжнародними нормами, просто став заручником росіян.
Його кілька разів намагалися обміняти, але щоразу в останній момент російські представники зривали угоду щодо нього та ще кількох людей. Міжнародній організації «Репортери без кордонів» вдалося знайти п’ятьох свідків, які підтвердили перебування викраденого росіянами журналіста УНІАН Дмитра Хилюка у Новозибковському СІЗО №2 Брянської області — його бачили там 2022 року. За отриманими даними, тільки в тій установі тоді утримували щонайменше 500 осіб.
Премію Платформи європейської пам’яті та сумління Дмитро Хилюк отримав як символ сучасної боротьби з тоталітарним режимом. Конференція у Варшаві була присвячена цій темі.
Один із учасників — Фонд пам’яті жертв комунізму. За його участі у Вашингтоні відкрили цілий Музей жертв комунізму.
Там розповідають про багато важливих історичних подій: битва під Варшавою 1920 року, Катинський розстріл, румунську революціь 1989 року, різанину на площі Тяньаньмень 1989 року, комуністичні в’язниці Куби, Голодомор в Україні та геноцид і опір у Литві.
В Польщі також є музей Польської Народної Республіки, тобто радянщина експонується як тоталітарний режим. На жаль, в Україні в цьому напрямку за 30 років незалежності було втрачено багато часу, аби збудувати повне усвідомлення в суспільстві шкідливості тоталітарних ідеологій, зокрема комуністичної.
Нині ж Архів національної пам’яті має плани створити максимум доступних ресурсів для того, аби кожна людина могла швидко знайти інформацію з архівних джерел старих часів, що підтверджує злочини комуністичної доби в Україні.
Інтерв’ю можна прослухати в доданому аудіофайлі.
Олексій Стеценко