Благодійність під час війни, особливо, коли ти збираєш гроші на допомогу дітям, а не військовим, — справа нелегка. Але Ірина Поповська, голова благодійного фонду «Мрію жити» робить це попри війну, попри величезні проблеми і бідність в Україні. Головний акцент фонду — реабілітація дітей з інвалідністю. Мрія — зробити їх життя таким, щоб відчувалося, що світ пам'ятає про них, щоб кожен міг знайти своє місце і просто жити нормальним життям.
Багато дітей із мамами виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення Росії, але з часом повернулися назад до України. Про труднощі і як їх долати, ми поговорили з головою благодійного фонду «Мрію жити» Іриною Поповською.
Ми відкрили фонд ще в 2014 році — на запити батьків дітей з інвалідністю. У нас вперше, знаєте, як кажуть, сарафанне радіо спрацювало. Для мене це, як і сьогодні, фонд — немов моя дитина.
10 років тому я відкривала фонд в Оболонському районі Києва. Мені в адміністрації казали: «Ну, ти — трьохтисячний фонд в районі. Через рік закриєшся». Моя мета — благодійність, коли це не те, кому ми допомагаємо, а щоб не було кому допомагати.
Розкажіть про ваших підопічних, які зіткнулися найгостріше із російською агресією. Як переживають діти з інвалідністю та їх батьки всі труднощі, пов'язані з війною?
У мене дві такі історії. Перша родина з Маріуполя. Коли я взяла цю сім'ю під опіку — я не перший раз їм проплачу реабілітацію — мама мені розказувала всю цю історію, я вам хочу сказати, ми просто сиділи вдвох, пили чай і плакали. Це те, що не можна передати словами. Це така історія, що тримає мене завжди. Вони постійно зі мною.
Друга родина з Полтавської області, місто Горішні Плавні. Коли мати заради своєї дитини вивчилась на дефектолога. Вона стала тьютером для своєї дитини.
Дитина ходила в школу, вона почала працювати в амбулаторії. І от у минулому році пішов регрес. 9 років був діагноз ДЦП. Пішов регрес, всі навики забуті. Ми намагалися знайти причину, чому так сталося.
Причина головна — що було недообстеження до трьох років. Спрацював ген, і ми нічого вже не можемо зробити.
Повністю інтерв’ю із Іриною Поповською слухайте в доданому файлі
Лариса Задорожна