Obieg Twórczy («Творчий обіг») — екохаб у Варшаві в районі Praga Północ. Тут можна недорого купити одяг, взуття, аксесуари, предмети для дому, самостійно щось підшити, залишити дітей в ігровому просторі, долучитися до громадської активності, наприклад, пошиття спеціальних килимків для тварин у притулках. Також сюди можна віддати непотрібні речі, прийти на майстер-класи і навчитися давати речам друге життя. Obieg Twórczy відкритий з вівторка по п’ятницю від 11:00 до 19:00, а в суботу — з 13:00 по 17:00. Адреса: Варшава, вул. Бялостоцька (ul. Białostocka), 5.
У «Творчому обізі» діє система купонів: за кожен кілограм принесених речей відвідувач має заплатити два злотих, отримавши натомість купон, за який можна придбати щось в екохабі. Якщо ж відвідувач нічого не віддає, а хоче лише щось купити, то має заплатити два злотих за одну річ. Є також відділ люкс, де речі коштують від десяти злотих.
11:57 obieg tworczy ost.mp3 Як працює Obieg Twórczy («Творчий обіг»)?
Як пояснює співорганізаторка Оля Слободенюк, така система має стримати від надмірного шопінгу людей, які віддають, щоб знову купити, і тих, які беруть, бо їм пропонують це безкоштовно: «Важливо купувати саме те, в чому є потреба. До того ж ми не хочемо, щоб люди віддавали нам багато речей, а тоді йшли до магазинів купувати щось нове, більш модне».
Зароблені кошти «Творчий обіг» передає на діяльність доброчинних організацій. «Ми не фірма, яка хоче заробити. Гроші потрібні, щоб ми могли існувати як соціальне підприємство, а також допомагати іншим. У нашому магазині ми продаємо лише частину речей, а решту передаємо тим організаціям, які цього потребують: і це саме те, що їм справді необхідне, і саме в такій кількості, а не огром не посортованих речей», — розповідає Маґда Пьотровска, одна з координаторок екохабу.
Координаторки екохабу Obieg Twórczy («Творчий обіг»), зліва направо: Маґда Пьотровска, Оля Слободенюк, Марцеліна З’явінська
Obieg Twórczy — це також простір, у якому можна навчитися чогось нового на майстер-класах або запропонувати проведення власного заходу чи якісь регулярні події. «Ми рятуємо не тільки одяг, але й продукти харчування, кімнатні рослини, матеріали, зокрема будівельні, меблі. Також у нас відбуваються майстер-класи: деякі з них проводимо ми, а деякі — ті, хто прийшов до нас і запропонував свою ідею», — розповідає Оля Слободенюк.
До «Творчого обігу» можна долучитися в ролі волонтера. «Ті, хто приєднується до нас, це люди, які хочуть змінювати світ на краще. Ми намагаємося збирати довкола себе людей, які поділяють наші цінності і які готові реалізовувати власні проєкти», — розповідає Марцеліна З’явінська, співорганізаторка і координаторка екохабу. Щодо цінностей, то йдеться про життя у стилі нуль відходів і рівність. «Ми намагаємося створити тут інклюзивний простір, у якому ніхто нікого не дискримінує через належність до певної категорії», — додає Марцеліна.
Особливістю «Творчого обігу» є також самостійність членів організації. «Ми хочемо, щоб наша спільнота не ділилася на тих, хто пропонує, і тих, хто приймає, а щоб усі були включені в організаційні процеси», — розповідає Маґда Пьотровска.
На початку повномасштабного вторгнення «Творчий обіг» допоміг дуже багатьом українцям, які були вимушені залишити свої домівки, але й у цій ситуації, як розповідають координаторки хабу, вони надали простір і поділились можливостями, а воєнні мігрантки (переважно саме жінки) взяли на себе організацію. «Ми керуємося принципом самодопомоги і працюємо у форматі кооперативу», — підсумовує Марцеліна З’явінська.
Крім рівності, важливою цінністю для всіх членів організації є також усвідомлення важливості екологічних проблем. «Ми відчуваємо відповідальність за наш світ, місце, де ми живемо, наше найближче середовище, за наш дім, за нашу вулиці, але також за наше глобальне подвір’я, — розповідають організаторки хабу. — Ми не займаємося дуже широко кліматичною освітою, не розповідаємо про енергетичні кооперативи, про вирубку лісів чи пожежі в Австралії. Натомість ми намагаємося впорядкувати простір, у якому перебуваємо тут і зараз, налогодити ефективне повторне використання речей».
Олена Руда