Набули чинності норми ЄС про штучний інтелект, які поділяють різні види штучного інтелекту на чотири групи: програмне забезпечення з високим ризиком, технології обмеженого та мінімального впливу та неприйнятні системи, які будуть заборонені в ЄС. ШІ не можна буде, наприклад, використовувати для відстеження громадян або завантаження зображень їхніх облич із Інтернету чи міського моніторингу. Справді дуже багато говориться про небезпеки ШІ, про можливості використання його в різних галузях, але що нам узагалі відомо про правове регулювання використання ШІ?
Якщо говоримо про штучний інтелект, то першим таким законом, нещодавно прийнятим на рівні Європейського Союзу є AI Act, тобто Закон про штучний інтелект.
Його завдання полягає у визначенні, що таке штучний інтелект з погляду права, а також вказівці, що люди, які створюють такі інструменти й виводять на ринок, повинні гарантувати, що цей інструмент є безпечним. Тут вказане певне використання, яке прямо заборонене. Окремо вказані програми з високим ступенем ризику для безпеки чи здоров’я людини.І такі програми повинні мати певні інструменти для мінімалізації цього ризику.
Скажімо, у випадку генерації або створення штучного образу: зображення, голосу чи тексту, - цей закон зобов’язує творців таких матеріалів повідомляти одержувача про те, що матеріал був створений.
Що ж до суб’єктів з-за меж Європейського Союзу, то цей закон змушує їх адаптуватися до цього закону, якщо вони хочуть вийти на європейський ринок. Тож якщо у нас є, наприклад, програмне забезпечення, яке якимось чином використовує або підтримується штучним інтелектом, воно вже підпадає під дію цього нового законодавства.
Коли говоримо про ШІ, що маємо на увазі для пересічної людини? Це якась програма, яку я можу завантажити на телефон чи на комп’ютер?
Так, наприклад, це може бути комп’ютерна програма, яка певним чином аналізує зображення. Наприклад, у нас є телефон, ми робимо на нього фотографію, і телефон може знайти текст на фотографії. Це вже більш складний аналіз, тому що текст - дуже абстрактна річ. Ми це розуміємо як люди, але машина не обов’язково. Для цього йому потрібні розширені можливості та навички аналізу такого зображення, чим, власне і займається штучний інтелект. І такого типу інструменти, які мають у своїй основі штучний інтелект, тобто можуть на основі даних фотографії, тексту, звуку генерувати інший зміст, уже можна розглядати як штучний інтелект.
Отже, справа не в предметах, які ми беремо в руки й бачимо: ага, ось воно жорстке, тверде, м’яке, синє, - ми бачимо це нашими очима, як це виглядає, так?
Частково це може бути так, якщо, наприклад, електронний пристрій, якщо ми говоримо про телефони, наприклад, то цей електронний пристрій використовує такі інструменти як частину свого програмного забезпечення, яке сьогодні також дуже поширене. Сьогодні це нам ще не так помітно, тому що цей закон щойно набуває чинності.
Євросоюз має свої кордони. А де кордони в Інтернеті? Хтось із Білорусі, наприклад, порушить цей закон - і що?
Це дуже гарне запитання, і я не можу сказати, чи усвідомлюють законодавці масштабність цього виклику. Я не можу відповісти, як це буде використано або реалізовано на практиці для притягнення до відповідальності сайтів чи сторінок, які це публікують. Щиро кажучи, сумніваюся. Мені здається, єдине, на що тут можна розраховувати, - це те, що цей закон буде діяти лише й виключно в рамках Європейського Союзу, там де він може юридично сягнути. Тому, можливо, не всі сайти, як ви кажете, але ті, що зареєстровані в європейських країнах, обов’язково повинні будуть враховувати цей тип правових рішень.
Це звучить наївно для мене чи для вас теж?
Навколо цього закону точаться великі суперечки. Хтось правий, хтось ні. Мабуть, не мені судити. Побачимо, як це вийде на практиці.
І ось така річ. Штучний інтелект, як я розумію, уже зараз використовується як зброя. У наш воєнний час, він обов’язково буде формуватися в цьому напрямку. Тож чи не потрібно нам захищатися в цьому напрямку?
А по-друге, ну добре, Європа ввела обмеження, але в нас є автократичні країни, які будуть це розвивати, наскільки лише можливо. І чи не залишиться Європа на якомусь рівні, скажімо, дитячому, коли ця зброя буде повномасштабно вироблятися в країнах "осі зла", наприклад, а потім прийде в Європу та вбиватиме?
Є певний ризик, що наше законодавство тут якось обмежить розвиток цієї родини технологій, тому що це дуже велика сфера. Однак звернімо також увагу, що сам факт існування цього закону змушує нас, наприклад, вигадувати інструменти для виявлення такого типу матеріалів, створених штучним інтелектом. І тут мені здається, що це ініціює певну потребу, яка також є фактором прогресу. Тож якщо справді якась інша країна без такого далекосяжного законодавства зможе вільніше розвивати цей тип інструментів, тоді Європа також може розвивати цю технологію для протистояння. Власне через сам факт існування цього закону. Ми повинні йому підпорядкуватися, а тому нам також потрібні інструменти, які дозволять нам це зробити.
Китай завжди може сказати, що він не є на території ЄС, то не мусить підпорядковуватися цьому закону. Ми будемо завдяки ШІ вас убивати. А Європа тим часом буде завжди на крок позаду?
Тут проблема в тому, що потрібно розмежувати те, що використовується в цивільному бізнесі, і те, що використовується у військовій промисловості, оскільки військова промисловість взагалі не підпадає під дію цього закону. І як це буде розвиватися та в якому напрямку - мені справді важко уявити, хоча я маю справу з цією технологією щодня. Її розвиток і швидкість його розвитку настільки великі, що мені справді важко передбачити, що принесе майбутнє.
Звукову версію розмови слухайте в доданому аудіофайлі
Сніжана Чернюк
