Когнітивна війна - це скоординована сукупність широкомасштабних заходів і операції, спрямованих на «захоплення» свідомості противника з метою паралізування його волі, через зміну індивідуальної та масової свідомості для досягнення мети - деморалізації армії та суспільства, руйнації духовно-моральних цінностей, традиції та культурно-історичні основи держави,
«стирання» національної ідентичності. Це з доктрини Міноборони РФ, опубліковане у 2022 році. Вони роблять це відкрито. Проводять конференції і там це обговорюють. Що роблять закрито? В першу чергу втілюють напрацьоване.
В польсько-українському контексті, в контексті роз’єднання націй, як працює російська пропаганда та російська дезінформація, коли йдеться про підрив будь-якої довіри одне до одного? Питаю Аґнєшку Щиґєльську.
«Тут досвід Російської Федерації є відверто історичним, і немає сумніву, що ця дезінформаційна та пропагандистська діяльність, або вплив на сприйняття, процеси прийняття рішень та процеси оцінки українців як нації в усьому світі, спотворені. І як один із перших таких проявів і прикладів ми можемо вказати наративну лінію Росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, ці суспільства стають біднішими, і в той же час, приймаючи людей з України, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн, які доросовісно допомогають і співпраціють на міжнародному рівні. Тому тут дуже помітна ця активність у сфері Інтернету, у сфері публікацій, у сфері фільмів, у сфері різного роду неправдивих заяв.
І якщо це потрапляє на сприятливий ґрунт, ми можемо побачити групи, людей, які, під впливом спеціально створених акаунтів в Інтернеті, які посилюють це повідомлення, їх навіть заохочують поширювати та зміцнювати це переконання про підрив довіри.
Поширення візуальних зображень, які мають на меті показати жорстокість, агресію українських військ, показати, наскільки їхні дії є начебто негуманітарними. Показати західному суспільству цю «агресію», яка має ще більше посилити меседж, що мовляв, їм не варто допомагати, вони не такі невинні, а ми зовсім не агресори, ми хочемо звільнити українське суспільство.
До того ж їхні заяви про денацифікацію України, яка, якщо вона потрапляє на сприятливий ґрунт і відразу має негативний відтінок. І тому її також сприймає і підтримує частина російського суспільства, підтримує цю, так би мовити, спецоперацію», - говорить експертка.
І якщо це потрапляє на сприятливий ґрунт, ми можемо побачити групи, людей, які, під впливом спеціально створених акаунтів в Інтернеті, які посилюють це повідомлення, їх навіть заохочують поширювати та зміцнювати це переконання про підрив довіри.
А коли мова заходить про західне суспільство, за які нитки, так би мовити, тягнуть ці російські дезінформатори, щоб, скажімо, польське суспільство змінило громадську думку і тиснуло на свій уряд, щоб він припинив допомогу, наприклад.
«Я згадаю ще тут дуже свіжий сумнозвісний допис, який зявився на Платформі Х. Його, на жаль, дуже активно підхопили. Там було написано УПАіна. Це цілеспрямовано було орієнтовано на осіб, які ще пам’ятають ті давні часи, або людей, які взагалі не усвідомлюють, що це було, але мають спотворене бачення і розуміння. Це також внутрішні інструменти, які напевно ще більше поляризують розбіжності в західних країнах для підтримки України, і поглиблюють серед тих, тих, хто має або мав сумніви.
Безумовно, з цієї точки зору це також свідома діяльність та підживлення вже існуючих побоювань і негативного ставлення. Бо тут свідомо підривається соціальний спокій, росія б’є в національну ідентичність. національна ідентичність. Підбурює суспільство.
Наприклад,вони акцентують увагу на тому, що дуже багато українців було прийнято, підкреслюється той факт, що через це Польща чи інші країни втрачають різні види ресурсів, або, прямо кажучи, стають біднішими.
Але я також вважаю, що тут важливий фактор, який також має діяти під таким кутом, це ситуація, в якій Росія намагається показати чи вселити віру в те, що такі альянси, як НАТО чи Європейський Союз, уже не такі сильні, недостатньо сильні, щоб захистити та допомогти у разі подальшого вторгнення або навіть у разі війни, що вже триває.
А те, що ми говоримо, що ми зі свого боку, - і України, і Польщі, - перебуваємо в безпеці, бо маємо допомогу від тих інституцій, вони все одно підкреслюють розбіжності в поглядах, які, зрештою, завжди були, завжди будуть, але вони не можуть порушити згуртованості цієї головної осі та міцності альянсів, які ми маємо», - додає Аґнєшка Щиґєльська.
Отже, це важливі елементи сучасних і майбутніх операцій, оскільки атака на когнітивну сферу ворожого суспільства може призвести до його помітного ослаблення без застосування прямих військових заходів. В умовах багатосторонніх загроз і загальної нестабільності це надзвичайно важливо. Важливим аспектом стратегічних протистоянь стає боротьба за людство, усвідомлення та форматування світу шляхом впливу на поле сприйняття. Когнітивна сфера сприймається як застосування дезінформації, заходів
політичні, економічні, гуманітарні та інші невійськові цілі, спрямованих на формування внутрішньополітичних процесів у країнах суперника. Для досягнення цієї мети також буде використано внутрішні конфлікти в затакованій країні, невдоволення її громадян державною владою, а також протиріччя та упередження між їхніми етнічними і соціальними групами, які проживають у цій країні. Тож як працює протидія цій пропаганді? Бо я к видно, пропаганда працює. Підтримка зменшується і таких голосів, що досить допомагати, стає набагато більше.
«Це дуже, дуже, дуже складне питання, коли йдеться про профілактику, тому що в руках, ну, я б не хотіла вживати слово, бо це їх похвалить, але такого сильного гравця, як Росія і з таким досвідом дуже важко запобігти. Але я завжди наголошую на підвищенні обізнаності громадськості, показуючи приклади та роз’яснюючи їх, показуючи інструменти. Крім того, конференції такого типу, як ця, на якй ми сьогодні є, які є відкритими, для учасників, вчать розпізнавати, скільки неправди, спотворень і маніпуляцій є в нашому оточенні, тому що якщо ми це розпізнаємо, ми зможемо підготуватися до різного роду дезінформації чи пропаганди, можливо, ми ще не зможемо захиститися від них.
Можливо, ми не зможемо запобігти цьому в майбутньому, але ми зможемо розрізнити це з більшою ймовірністю, з більшою точністю. А для мене важливо помічати факти, ставитися до думок і оцінок дуже зважено, дистанційовано. Але те, що є вирішальним і на чому я наголошую, – це широка соціальна освіта, широкі акценти та постійна актуальність цих тем пропаганди та дезінформації.
І хоча це досить популярне та добре відоме слово, проблема, явище, на жаль, все ще занадто мало на цю тему публікацій, досліджень та соціальної освіти.
І є багато пов’язаних програм, спрямованих на людей, які, простіше кажучи, не сидять щодня в цій темі, тому вони не настільки глибоко здатні інтерпретувати отриманий контент. І, на жаль, ці побоювання, які покликані викликати у них страх, знаходять тут дуже сприятливий ґрунт».
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі:
10:11 AGNIESZKA_SZCZYGIELSKA_EFIR.mp3 Польська експертка: заяви росії про денацифікацію України лягають на Заході у сприятливий ґрунт
Розмовляв Володимир Гарматюк