У рубриці «Ми — суспільство» запрошуємо до Перемишля, тому що там живуть герої сьогоднішньої передачі. Хоча деяких з них частіше можна зустріти в Україні.
Ольга Соляр — антропологиня, етнологиня та волонтерка. Починаючи з 2014 року вона допомагає українським захисникам, котрі протистоять агресії РФ. Військові батальйону, з яким співпрацює Оля, називають її «Отаманша». Вона возить на фронт усе — від медикаментів по дрони, а кошти збирає на рахунок заснованого нею фонду «Magia Karp»t", що раніше займався дослідженням культурної спадщини регіону Карпат. Часто буває так, що більше днів на рік волонтерка проводить на сході України, поблизу лінії фронту, ніж вдома, у Польщі.
Волонтерка Ольга Соляр, Донбас, жовтень 2022
Волонтерка Оля Соляр співпрацює з Об'єднанням українців у Польщі, організацією української національної меншини у Польщі, зокрема, з регіональними відділеннями ОУП: «Співпрацюю також з ПЛАСТом, Греко-католицькою Церквою, там священники також оголошували збірки. Тепер буду везти кілька коробок медикаментів з Кошалінського гуртка ОУП. Битів дуже допомагає, Лемборк, Ольштин. У Перемишлі співпрацюю з Іваном Шумадою, Ярославом Вуйціком, він зі мною їздив в Україну».
Ярослав Вуйцік — диригент Українського чоловічого хору «Журавлі», репрезентативного колективу Об'єднання українців у Польщі, волонтер. 50-річчя «Журавлів» припало на 2022 рік. Хор думав над формою відзначення ювілею і вирішив проводити благодійні концерти, а за виручені кошти купувати українським захисникам те, що їм потрібно: «Перша моя поїздка з Іваном Шумадою як військових волонтерів відбулася у липні 2023 року. Ми разом з івано-франківською волонтерською організацією "Королі доріг" поїхали до 9-ї роти 3-го механізованого батальйону. Ми тоді їм завезли гуманітарну допомогу, а коли ми вже від'їжджали, вони сказали, що їм дуже потрібна машина типу позашляховик". Скинулися усі «Журавлі» і зібрали близько 40 тисяч, купили машину і назвали її «Бойовий Журавель».
Після першого «Бойового Журавля» був другий і третій, а недавно хористи купили військовим РЕБи, тобто системи електронної боротьби з fpv-дронами. «Пів року пізніше, як передали першого "Бойового Журавля", ми вернулися до нашої роти в район Курахового. Привезли їм медикаменти, іншу допомогу, а вони по нас виїхали "Бойовим Журавлем". Це було дуже приємно», — згадує Ярослав Вуйцік.
Іван Шумада — підприємець, нащадок виселених у межах операції «Вісла», перемишлянин і військовий волонтер, позивний «Іван-побратим». Від початку повномасштабного вторгнення здійснив понад 220 поїздок в Україну і проїхав близько 130 тисяч кілометрів власним мікроавтобусом та ще кільканадцять тисяч — машинами, які він перевозив на фронт для військових. Позивний дав Іванові його напарник. «Ми з ним були напарниками за кермом і рік часу їздили бусом. На далекі відстані має бути двоє водіїв — так безпечніше, і після котроїсь поїздки він мені сказав, що я справжній побратим, Іван-побратим. Так і залишилося», — ділиться він. Іван Шумада добре пам'ятає ніч, коли прийняв рішення про те, щоби стати волонтером, а також добре пам'ятає свою першу поїздку в Україну. Поїздки на фронт, яка каже, приносять українським військовим, крім матеріальної допомоги, радість і свіжий подих, зустрічі з людьми, що приїхали з цивільного світу. А йому самому — відчуття виконаного обов'язку.
«Україна — це наша батьківщина, — каже Іван Шумада, — і хоча ми не є юридично зобов'язані до військової служби, то морально, як українці, котрі живуть за кордоном, ми є зобов'язані до того, щоби бути причетними».
Запрошуємо послухати повну версію програми
28:13 20241121_My spoleczenstwo_wolontariuzee.mp3 "Бойові Журавлі" - на фронт. Про військове волонтерство
Яна Стемпнєвич