Українська Служба

Надходять великі зміни на ринку праці

30.01.2025 18:16
Міністр фондів і регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч: Нові положення стосуються передусім тих, які почуваються скривдженими та вважають, що теперішнє законодавство їх не захищає
Аудіо
  • Надходять великі зміни на ринку праці
       -.
Міністр фондів і регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч.Polskie Radio

Польський уряд веде перемовини із Єврокомісією про нові умови Національного плану відбудови. Зміни мають спростити перехід з так званих цивільно-правових договорів на договори про працю. Нові положення, як ствердила в ефірі Першого каналу Польського радіо міністр фондів і регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч, стосуються передусім тих, що почуваються скривдженими та вважають, що теперішнє законодавство їх не захищає.

Про це, зокрема, із пані міністр в передачі «Сигнали дня» розмовляв наш колега Ґжеґож Осєцький. До вашої уваги опрацювання цієї розмови українською.

Говорить Катажина Пелчинська-Наленч:

- Перш за все, ми замінюємо реформу, яка була там вписана попередниками, а за рішенням пана прем’єра не виконуватиметься, про повне оподаткування, на реформу, яка є частиною коаліційної угоди, тобто посилення Державної інспекції праці, щоб вона могла ефективно забезпечувати дотримання закону, як це є в Польщі, і змінювати договори, якщо вони невідповідні законодавству, на такі, які йому відповідають. І це головна зміна. Але є також вигідна зміна щодо обчислення стажу людей, які мали цивільно-правові договори, у більш вигідний спосіб. І це те, що ми виносимо на стіл переговорів з Брюсселем. Це головна зміна, тому що, звичайно, там є багато інших. Можливо, я просто додам ще одну другу важливу зміну — це збільшення на один мільярд Фонду енергетики, це гроші для Фонду енергетики, таке переміщення коштів.

- Коли йдеться про таке оподаткування, то чи не буде тут якихось коаліційних розбіжностей щодо посилення Державної інспекції праці? Адже знаємо, що існує такий делікатний коаліційний поділ, коли йдеться про питання роботодавців, і це може бути сприйнято як крок проти роботодавців?

- Це не крок проти роботодавців, він насправді спрямований як на захист роботодавців, так і на захист працівників. Йдеться про виконання законів, які вже існують, а не про безсенсовні утиски. Тобто роботодавці, які звичайно дотримуються законів, і нехай їх буде якомога більше, не матимуть абсолютно жодних проблем. Йдеться не про збільшення кількості перевірок чи ускладнення роботи для роботодавців чи підприємців. Абсолютно нічого подібного не станеться. Все було узгоджено, і це рішення про те, що не буде ніякого збору, було рішенням прем’єра. Те, що ми замінюємо це іншою реформою, також погоджено урядом. Звичайно, ми не їдемо до Брюсселя з тим, що не погоджено на урядовому рівні.

- Чи це посилення Державної інспекції праці виглядатиме так, що інспектор зможе прийти на підприємство або вказати, приміром, самозайняту особу чи особу, яка працює за договором доручення, і сказати: «ні, насправді ця людина фактично працює в штаті, а отже, ми підписуємо договір про працю».

- Я розмовляла з головним інспектором, шефом Державної інспекції праці, і найголовніше, що це реально стосуватиметься працівників. Не буде ситуації, коли працівник задоволений цими трудовими відносинами, і раптом приходить інспектор і починає щось тут змінювати. Насправді, це в першу чергу для тих, хто почувається скривдженими через те, що закон їх не захищає. Як саме буде відбуватися процес прийняття цього рішення, чи це одноосібно робитиме інспектор, чи інакше, це вже буде детально прописано в законі. Але суть у тому, що якщо трудові відносини не відповідають законодавству і вони не на користь працівника, то їх можна змінити на законні.

- У цьому півріччі Польща головує у Раді ЄС. Якими є цілі та плани щодо цього головування? Ви, як міністр фондів та регіональної політики маєте до цього відношення?

-Це дуже важливий для нас час. Звичайно, головування є надзвичайно важливим, але весь рік є дуже важливим, тому що це момент, коли ми будемо вирішувати, як виглядатиме майбутня фінансова структура, тобто майбутній багаторічний бюджет Євросоюзу. Йдеться і про те, наскільки великим він буде, так і про те, як він буде розподілятися, на які речі і за якими принципами. Пам’ятаймо, що зараз, окрім звичайного бюджету, у нас є Національний план відбудови, або, іншими словами, у нас є додаткові інвестиційні ресурси. Всі знаки на небі і на землі, в глобальному та економічному плані, свідчать про те, що Європейський Союз повинен інвестувати більше. Це рецепт для того, щоб ми могли ефективно змагатися з Китаєм і Сполученими Штатами, щоб бути одним з економічних лідерів у світі. Нам потрібно більше інвестицій, а це означає, що нам також потрібно більше спільних інвестицій. І ми хочемо, щоб ці спільні інвестиції були на 10% вищими в чергових фінансових рамках. Це надзвичайно амбітна мета. Вона вимагатиме або додаткових нових власних ресурсів ЄС, або знову взяти таку спільну пільгову позику, щоб перетворити її в інвестиції. Більше інвестицій в оборону і більше інвестицій у розвиток. Це ще один напрямок, в якому ми рухаємося. І, нарешті, ми дуже хочемо зберегти такий традиційний елемент, як сильна роль регіонів у всій цій інвестиційній політиці. І в той же час ми розуміємо і знаємо, а також вважаємо, що добре пов'язувати інвестиції з реформами. Це, своєю чергою, щось нове у Національному плані відбудови. Тому перед нами стоїть низка дуже важливих, амбітних рішень. Або нам вдасться амбітно підготувати Євросоюз до такого інвестиційного буму і до глобальної гонки, або ми не отримаємо цього рішення ЄС. Польща відіграє важливу роль у цих дебатах і в цих нових рішеннях.

- Коли ми говоримо про майбутній бюджет ЄС, звичайно, завжди виникає питання про національний гаманець. Чи він буде порівнювальний з тим, що був раніше, чи він буде значно меншим, тому що Польща вже багатша?

- Все залежить також від принципів, які ми приймаємо. Ми говоримо про те, що хочемо більше для безпеки. В тому числі, з особливою увагою ми хочемо ставитися до тих регіонів, і ми говоримо не лише про польські регіони, які, звичайно, мають отой виклик межування з білоруським режимом, російським режимом. Ми також говоримо про регіони, які межують з Україною, яка зазнала нападу з боку Росії, але це, звичайно, також є викликом, і ми робимо на цьому особливий наголос.  Отже, тут застосовується інший ключ до розподілу таких коштів. Але також ідеться про кошти на інвестиції. Якщо існує окремий такий інвестиційний пул, щось на кшталт нинішнього Національного плану відбудови, то Польща також потребує пропорційно більше коштів на енергетичну трансформацію, ніж в середньому по Європі. Тому що в нашій країні енергетична трансформація вимагає дуже великих інвестицій. З багатьох причин. Також тому, що наша інфраструктура не просто переходить з вугілля, яке здебільшого є дуже збитковим. Зрештою, ми платимо за вугілля дуже багато додаткових коштів. Я кажу це, тому що існує думка, що вугілля є надприбутковим і ми міняємо його на сонце, вітер та атом, що є невигідним. Ні, Польща зараз платить дуже багато за вугілля, тому ця енергетична зміна необхідна, але вона повинна бути прибутковою і вимагати сучасних інвестицій в сучасну інфраструктуру. Для цього Польщі потрібно багато грошей.

PR1/А.М.

Побач більше на цю тему: уряд ринок праці праця

В Україні зростає кількість тих, хто готовий на територіальні поступки росії

03.01.2025 18:33
Київський міжнародний інститут соціології представив динаміку готовності до територіальних поступок та фактор гарантій безпеки для досягнення мирних домовленостей