Вони існують у найменшому польському селі, їхня історія сягає 1877 року, і попри те, що стереотипно вони пов’язуються із випіканням пирогів за традиційними рецептами, саме тут жінки можуть розвивати свої лідерські здібності, розширювати діапазон знань і вмінь, а також дбати за свої права. Гуртки (або ж дослівно — кола) сільських господинь — Koła gospodyń wiejskich, тобто добровільні, самоврядні та незалежні громадські організації, учасницями яких є жінки з малих населених пунктів, містечок та сіл.
Перший гурток сільських домогосподарок у Польщі був заснований у 1877 році в селі Яніславіце, заснувала його соціалістична діячка Філіпа Пласковицька, хоча подібна організація під назвою «Towarzystwo Gospodyń» (Союз господинь) діяла з 1866 року в селі Пясечно на Гданському Помор’ї.
Діяльність гуртків сільських господинь від самого початку їхнього існування зосереджується на п’яти напрямках. Це допомога сільським сім'ям у вихованні, навчанні та організації відпочинку дітей і молоді. Це теж діяльність для захисту здоров'я та соціального забезпечення сільських сімей. Одним із важливих напрямків є розвиток жіночого підприємництва. І ще один напрямок діяльності гуртків сільських господинь — це розширення участі сільських жителів у сфері культури та культивування фольклору. Учасниці гуртків також захищають права жінок.
Станом на 2024 рік, у Польщі діє 16 тисяч 320 гуртків сільських господинь. У ґміні Конописька неподалік Ченстохови налічується одинадцять гуртків. Ця ґміна побила рекорд у Польщі за кількістю таких організацій.
Гостею Першої програми Польського радіо була Александра Щепанська, голова Гуртка сільських господинь у селі Копальнця (ґміна Конописька).
На запитання, чим займається гурток, яким вона керує, чи це випікання пирогів та плетіння з лози, співрозмовниця Польського радіо відповіла:
- Не тільки це. Наші учасниці беруть також участь у різних врочистостях, що проходять в ґміні. Вони також активні в житті костелу. А також ми їздимо у велосипедні екскурсії. Ми намагаємося підтримувати традицію, і продовжувати її. Гурток сільських жінок проводить Різдво та інші обрядові свята. Наприклад, два тижні перед Великодніми святами ми проводимо так званий Гаїк (обряд відбувається в неділю, що передує Вербній неділі). Ми ходимо по хатах з деревцем, прикрашеним кольоровими стрічками (це деревце і називаємо ґаїк), а також співаємо обрядові пісні. Ці пісні повинні псувати до конкретного господаря, до конкретної господині та їхнього обійстя. І ми співаємо такі пісні.
У Конописьках гуртки сільських жінок діють вже 150 років. А наше коло минулого року святкувало своє 55-річчя, я його третя голова, і керую колом майже 30 років. До нас приходять нові учасниці, і так ц історія продовжується.
У нашому гуртку діє теж танцювальна група, і ми танцюємо болівудські танці, канкан. Не хочу хвалитися, але нас приїжджало знімати французьке і чеське телебачення. Ми постійно працюємо над хореографією, виступаємо на заходах, таких як Дні Конописьк.
Починаючи з 29 листопада 2018 року правовою основою діяльності гуртків сільських господинь є Закон «Ustawa o kołach gospodyń wiejskich». Гуртки також отримують дофінансування на свою діяльність з Агентства реструктуризації та модернізації сільського господарства. Гуртки теж на різні свої проєкти отримують гранти з Європейського Союзу. Але про це все розповість Данута Ястшембська, голова Гуртка сільських господинь у ґміні Жуково Картузький повіт, на Кашубах.
- Наш девіз — "гурток із традицією". Тому ми повертаємося до нашої традиції, намагаємося черпати з неї все, що найкраще. Наші жінки створили фольклорний ансамбль "Кашубки" і співають наші традиційні, кашубські пісні, прославляючи культуру нашого регіону по всій Польщі. Але ми дивимося також у майбутнє. В межах кола діє танцювальний колектив, котрий займається сучасним танцем. Ну і, звісно, традиційна кашубська вишивка, ми теж намагаємося її відтворювати, про це дбають жінки з нашого кола.
У нашому регіоні, на Кашубах, є кілька шкіл вишивки і традиційних кашубських орнаментів. А орнаменти, колористика, залежить від конкретної частини Кашуб. У деяких селах переважає синій колір, в інших домінує червоний. Наше коло належить до жуковської школи і у нас переважає синій, насичений синій колір. Хоча, звісно, є кілька відтінків синього у наших орнаментах. І минулого року вишивку жуковської школи, тобто те, чим займається наше коло сільських жінок, було записано до списку польської нематеріальної спадщини. Цей список складає Національний інститут культури та спадщини. А тепер ми докладаємо зусиль, щоби нашу жуковську вишивку внесли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Сучасні гуртки сільських господинь часто діють як інкубатори малого бізнесу. Учасниці продають свої вироби на різних врочистостях, а також в інтернеті, за зароблені гроші організовують поїздки для мешканців своїх сіл, літні табори для дітей, а також великі фестивалі, що популяризують місцеві традиції та культуру. Характер діяльності гуртка залежить від учасниць та голови. І зараз я би хотіла вас познайомити з трьома жінками з гуртка сільських господинь з ґміни Лєшноволя (Мазовєцьке воєводство) — Марта Даніло, ініціаторка і авторка сторінки "Kobiety na traktory" — це жіночий портал, присвячений трофі-рейдам, тобто змаганням з подолання бездоріжжя на позашляховиках чи квадроциклах. А також учасниці трофі-рейдів — Кароліна Фішляк та Сузанна Саварин.
- Ми живемо в селі, й трактор — це природний, невід’ємний елемент нашого побуту. Моя мама мала сад і доглядала його на трактор, і я пам’ятаю, що в дитинстві ми їздили на тракторі. Тому я ніколи не боялася тракторів, і насправді від трактора почалося моє зацікавлення позашляховиками. Потім я ознайомилася із людьми, які поділяють моє захоплення, ну і так народилася ідея проводити жіночі рейди.
- Доза адреналіну на такому рейді — величезна! Я дбаю, щоби траси були складні, вимогливі, і щоби учасниці мали перед собою непрості завдання. І щоби після кожного рейду вони відчували якусь перемогу і цей адреналін, щоби зрозуміли, в чому суть цього спорту. Упродовж років цей спорт розвинувся, і якщо у першому випуску брало участь 11 команд, то минулого року, коли ми мали п’ятий випуск, в ньому взяло участь 60 команд. Кожного року команди отримують "роуд-бук" і по ньому їдуть.
- Місія нашого кола сільських господинь — це "традиційно і спортивно", тобто ми присвячуємо багато уваги спортивній діяльності. Крім спорту, ми також займаємося хенд-мейдом, в’яжемо, вишиваємо, але акцент робимо на спорт. Ми проводимо щоліта змагання з трибою — байдарка-біг-велосипед. Їздимо на трофі-рейди, бігаємо. Ось тепер ми готуємося до півмарафону. Ми також плаваємо на вейк-борді! Як я могла про це забути!
Ще один гурток сільських господинь з цього воєводства — із ґміни Ригарціце, Мазовецьке воєводство, неподалік Плоцька. Голова кола сільських господинь Беата Завадська. Торік коло отримало почесне звання найкращого у регіоні Мазовше.
- В нашому колі — 24 учасників. Тобто 22 учасниці, це жінки, і також двоє часників, тобто чоловіків. Ми не боїмося жодних викликів, наші господині беруть участь у різних майстер-класах, а також освоюють нові вміння. Наприклад, недавно ми всі разом садили ліс. Звісно, такі майстер-класи, як виготовлення сирів у домашніх умовах, також є. Але не тільки це. Нещодавно жінки віком 50+ пройшли курс комп’ютерної грамотності. Взагалі, ми намагаємося бути сучасним колом, і якщо з’являються якісь можливості розвитку — користуємося ними. Тому про нас не можна сказати, що це коло, де жінки в’яжуть і варять. Ні, ми їздимо по всій Польщі, дивимося, як працюють інші кола, вчимося в них.
Запрошую послухати передачу в доданому аудіофайлі.
Яна Стемпнєвмч