У Польщі будуються дві фабрики штучного інтелекту: фабрика штучного інтелекту Piast у Центрі суперкомп’ютерів і мереж у Познані та фабрика штучного інтелекту в Академічному комп’ютерному центрі Cyfronet AGH у Кракові.
На першому каналі Польського Міхал Кановнік, президент Асоціації Цифрова Польща, говорить, що це великий успіх, Польща увійшла до Європейської вищої ліги штучного інтелекту: «Насправді, це великий успіх, що Польща досягла такої вищої європейської ліги в ШІ. У нас є супер комп’ютер у Познані. У нас є фабрика ШІ, яка працюватиме в цій європейській екосистемі, щоб збільшити європейську обчислювальну потужність у цій сфері. Тут, на цій фабриці, ми зосередимося на сферах, які насправді є ключовими з точки зору польської економіки, тобто кібербезпека, розумне місто, оптимізація промислових підприємств. Тож це абсолютно інвестиція в наше майбутнє».
Ініціатива фабрик штучного інтелекту є ключовою частиною стратегії ЄС, спрямованої на перетворення Європи на світового лідера з надійного ШІ. Оголошена Європейською комісією у вересні 2024 року ініціатива, передбачає створення мережі спеціалізованих центрів досліджень і розробок, які об’єднають суперкомп’ютери EuroHPC, ресурси даних, наукові та промислові компетенції. У грудні 2024 року Польща взяла участь у першому етапі конкурсу, приєднавшись до консорціуму з Чехією, Данією, Естонією та Норвегією, спільно створивши AI Factory, що будується на фінському суперкомп’ютері LUMI. На другому етапі конкурсу в лютому 2025 року фінансування отримав Центр суперкомп’ютерів і мереж у Познані. Академічний комп’ютерний центр Cyfronet AGH з Кракова, користуючись досвідом Познаня та підтримкою фахівців Інституту IDEAS, візьме участь у конкурсі на початку травня 2025 року, щоб подати заявку на отримання додаткових коштів для розвитку інфраструктури ШІ в Польщі.
Підтримка AI Factories є ключовим кроком у розбудові технологічного суверенітету Польщі. У найближчі місяці Польща продовжить інвестувати в проривні технології, такі як ШІ та квантові технології.
Чи може Польща бути лідером? Чи має вона шанс стати лідером у цій галузі в нашій частині світу?
Якими є виклики і можливості, які несе цифровізація в контексті різних галузей? Яким є майбутнє галузі та прогнози щодо розвитку виробництва в епоху цифрових технологій?
«Штучний інтелект – це не те, що нас вб’є, він не забере наші робочі місця, ми не підемо на смітник, а комп’ютер працюватиме на нас. Ні - Штучний інтелект у польському, європейському та світовому масштабах найближчими роками забезпечить нові робочі місця, мільйони одиниць у глобальному масштабі ринку. Це нові спеціалізації. Звичайно, ця технологія вимагає від нас перенавчання та оновлення, але це технологія, яка створює абсолютно нові можливості для нас, і ми повинні використовувати ці можливості», - говорить Міхал Кановнік.
Але, чи достатньо для пересічного підприємуя чи керівника фірми, буде просто ствердження, що з новою технологією буде швидше, якісніше, краще і дешевше, а відповідно, буде зиск? Лукаш Отта, директор із цифрової трансформації Siemens Polska, говорить, що тут має бути велика довіра. На всіх рівнях.
«Мені здається, що проблема частково полягає в організаційній культурі, яка, у свою чергу, створює низку так званих м’яких установок, які в умовах цієї революції зовсім не є м’якими. Тож це вже гібридний процес, а не суто технологічний. Єдине слово, яке тут спадає на думку – це питання довіри. Довіри до того, хто показує мені технологію, або продає її, або переконує мене, що це справді швидше, дешевше, більше. Але це й довіра не тільки у відносинах постачальник-клієнт. Це те, як я довіряю своїй команді, як я визначаю та контролюю те, що варто говорити, а що, можливо, не варто говорити. Яка правда, якщо її уявнити, дуже допоможе моїй команді, і тому я б ніколи не хотів, щоб про це дізналися. Так що це навіть довіра до себе», - говорить Лукаш Отта.
Томаш Рожек, президент правління Наукового фонду «Мені це подобається» говорить, не менш важливим є питанн освіти. Але не вивчення конкретних предметів, бо технології настільки швидко розвиваються, що всі навчальні програми дуже швидко ставатимуть застарілими. Тому потрібен інший підхід.
«Ми повинні давати дітям знання про клімат. Але клімат – це фізика, хімія, біологія, географія, і якщо ми говоримо про ресурси, то це також історія, тому що історія знає цивілізації, які загинули через брак ресурсів. І точно так само я дивлюся на цифрові технології. Думаю, що, можливо, було б добре ліквідувати інформатику, але натомість нехай теми про цифровий світ з’являться абсолютно в усіх предметах – і в польській мові, і, можливо, навіть у фізкультурі. Треба вчити дітей відкривати свідомість, розуміння», говорить Томаш Рожек.
Володимир Гарматюк