11 червня Сейм Польщі висловив довіру чинному уряду Дональда Туска. За відповідне рішення проголосували 243 депутати, проти — 210. Хоча уряд отримав необхідну підтримку, політична атмосфера у Варшаві залишається напруженою.
Прем'єр перед голосуванням представив оновлений план дій коаліції на найближчі два з половиною роки, заявивши про готовність і далі очолювати кабінет міністрів. Виступ у Сеймі став, за задумом, сигналом політичної стабільності.
Політолог і викладач Університету Civitas, доктор Роланд Зажицький, оцінює ситуацію як радше політичну виставу, ніж реальну перевірку підтримки: «І саме голосування, і сам вотум довіри — це був радше іміджево-політичний маневр. Ніхто в коаліції не хотів відмовлятися від влади, тому це радше було мобілізаційне рішення, а не наслідок серйозної загрози. Уряду потрібен був «символічний перезапуск» — але реалізація виявилася не надто переконливою».
На тлі цього протистояння посилюється конфлікт між президентом Анджеєм Дудою та Дональдом Туском. Причиною стала заява прем’єра про можливі фальсифікації під час підрахунку голосів на попередніх президентських виборах. Туск заявив, що чекає «достовірного пояснення всіх повідомлень про порушення».
На цьому тлі з’являється ще один важливий вимір — економічний. Згідно з новим звітом Deloitte, українські біженці у 2024 році згенерували 2,7 % польського ВВП. У цифрах це мільярди злотих, а в ширшому розумінні — потужна підтримка ринку праці, споживання та соціальних систем.
69 % українців працездатного віку мають роботу. Це лише трохи нижче, ніж середній рівень зайнятості серед поляків (75 %). Українці не витіснили поляків із робочих місць — навпаки, як зазначають аналітики, підвищили загальну продуктивність.
Представник UNHCR у Польщі Кевін Дж. Аллен підкреслив: «Польща створила ситуацію win-win: вона інвестувала в людський капітал і водночас укріпила власну економіку. Це приклад того, як міграційна політика може працювати ефективно».
Проте значна частина українців працює нижче свого рівня кваліфікації. Бар’єри включають необхідність підтвердження дипломів або отримання громадянства для низки професій. Вільне володіння польською мовою теж суттєво впливає на рівень доходу — в середньому на 700 злотих більше на місяць, ніж у тих, хто тільки починає її вивчати.
Головний редактор порталу «Гроші.UA» Олександр Крамаренко дивиться на ситуацію глибше: «Ми маємо справу з потенційною втратою частини активного населення, яке могло би стати основою для відбудови України. З кожним роком кількість тих, хто хоче повернутися, зменшується. Це не просто цифри — це людський капітал, якого може бракувати Україні після війни».
Динаміка соціології підтверджує ці побоювання. Якщо наприкінці 2022 року лише 10 % українців у Польщі заявляли про намір залишитися назавжди, то вже на початку 2024-го цей показник перевищив 30 %. У червні 2025 року лише 13 % готові повернутися негайно — і то лише за умов повної безпеки й стабільності. Більшість або відкладає це рішення, або вже інтегрувалися у польське середовище.
Послухати повністю можна у доданому звуковому файлі:
28:18 USPR_PODSUMOWANIE TYGODNIA_2025_06_14.mp3 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ПОЛЬЩІ. Вотум довіри уряду Туска. Перерахунок голосів виборців. Повернення українців
Володимир Гарматюк