Польська публіцистка Катажина Сурмяк-Доманська кілька років тому написала книгу «Чистка». Авторка досліджує сімейну історію через уривки спогадів, реконструює її зі збережених листів, розмитих згадок, а також мовчання, пооступово вимальовуючи картину сільського життя в Галичині – від удаваної ідилії довоєнного мультикультуралізму, жахи війни та Волинську трагедію, або, як називають ці події у Польщі, Волинсько-Галицьку різанину.
Як пише у вступі до книжки Катажина Сурмяк-Доманська, «на передньому плані книги – спроба реконструювати життя моєї бабусі Францішки. Я її не знала. Вона померла в психіатричній лікарні ще до мого народження. Вона, мій батько та його молодші брати й сестри пережили етнічну чистку, що охопила Волинь та Східну Галичину в 1940-х роках. У моєму домі ці події не обговорювалися. Моєї бабусі не було, як і інших сімейних спогадів. Можна сказати, що я виросла без самосвідомості. Я думаю, що в Польщі більше таких людей, як я. Наші батьки народилися в бідних селянських сім'ях, болісно пережили війну, а згодом стали бенефіціарами соціальних змін безпрецедентного масштабу. Вони здобули освіту та переїхали до великих міст. Вони відірвали себе від сімейних моделей та вирішили виховувати своїх дітей, котрі не знатимуть минулого, ймовірно, вважаючи, що це потягне їх вниз».
«Чистка» – це також історія про міжпоколіннєву передачу травми. Про те, як її можна передати близьким, навіть через мовчання.
Katarzyna Surmiak-Domańska
Катажина Сурмяк-Доманська була гостею Першого каналу Польського радіо. Запрошуємо послухати опрацювання цієї розмови.
PR1/Яна Стемпнєвич