Правозахисна організація "Освітній дім прав людини – Чернігів", "Фонд підтримки фундаментальних досліджень" та "Регіональний центр прав людини" оприлюднили результати досліджень документування воєнних злочинів та касетних обстрілів у населених пунктах Чернігівської області. В їхню основу лягли польові місії та OSINT розвідка.
Правозахисники зазначають, що зібрані дані будуть використовуватися національними правоохоронними органами та органами міжнародної юрисдикції.
Виконавчий директор “Освітнього дому прав людини – Чернігів” Сергій Буров наголосив, що головною метою є невідворотність покарання: “Ми це робимо з 2022 року, і бачимо своїм завданням збирати докази, збирати факти, які можуть свідчити про ймовірні воєнні злочини. Ми не проводимо розслідування, ми збираємо докази, які вже використовуються національними правоохоронними органами і органами міжнародної кримінальної юстиції. Наша мета головна — це невідворотність покарання і збереження правди про війну”.
Керівниця проєкту з документування Анастасія Халіулова підкреслила, що окупанти свідомо створили умови гуманітарної катастрофи. “В багатьох селах понад 30 днів не було води та світла. Російські військові розстрілювали водонапірні вежі, розграбували магазини й аптеки. Люди залишалися без їжі й ліків, багато хто помирав від нестачі інсуліну, а виїжджати їм забороняли”, – сказала Халіулова.
Під час російської окупації Чернігівщини слід говорити не тільки про гуманітарну кризу, а й про масові злочини проти цивільного населення, зазначив дослідник Тимур Короткий. Адже ознаки такі злочини вчинялися геть скрізь, де ступав чобіт окупанта, сказав він: “У всіх населених пунктах мало місце систематичне і масштабне розграбування майна. Це також умисні вбивства цивільних осіб і військовополонених, використання живих щитів, незаконне знищення майна”.
Халіулова детально описала тактику росіян, які використовували заручників, катівні та обстріли житлових кварталів. “В Новому Бикові було розстріляно трьох місцевих полонених, а в Старому Бикові – шістьох людей. Росіяни хаотично обстрілювали житлові будинки, через що загинули неповнолітній Дмитро Соловей і жінка Валентина Супрун. В одному з сіл внаслідок обстрілів згоріло 69 будівель. Військові ставили техніку у дворах будинків, знаючи, що ЗСУ не вдарять по цивільних”, - повідомила дослідниця.
Не менш трагічними були події у самому Чернігові. Документаторка воєнних злочинів Вікторія Гламазда нагадала про обстріл 17 березня 2022 року: “Внаслідок касетного обстрілу загинуло 22 людини і поранено ще 33, серед них троє дітей. Обстріл припав на центр міста, де розташовані лікарні, житлові будинки й магазини, але не було військових цілей. Ми встановили, що ракета була 9М72К із суббоєприпасами 9М210, випущена зі системи залпового вогню «Ураган»”.
Експертка з міжнародного права Анастасія Чупіс нагадала, що використання касетних боєприпасів заборонено саме через небезпеку для мирного населення: “Це зброя, яка після розриву залишає невибухлі елементи і вони роками становлять загрозу для людей. Обстріл Чернігова призвів до великих втрат серед цивільних, спричинив довготривалу психологічну травму та руйнування інфраструктури. Нашим завданням є донести до міжнародної спільноти, що ніхто не може уникнути покарання і важливо сприяти обов’язковій забороні касетних обстрілів”.
У звіті громадських організацій наголошується, що зафіксовані злочини не були поодинокими випадками, а мали системний характер і є частиною політики РФ. Це свідчить про навмисний терор проти цивільного населення, що підпадає під визначення воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
11:34 Savytsky_Cxzernihiv_2025_21_08.mp3 Воєнні злочини на Чернігівщині: докази для міжнародного правосуддя
Олександр Савицький