Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про допомогу громадянам України. «Створюється нова загроза з політичною метою», – оцінив рішення президента в ефірі «Радіо Єдинка» соціолог Роберт Собєх, директор Центру публічної політики Університету Civitas.
Законопроєкт президента Польщі про допомогу громадянам України таки подали до Сейму. Депутат від партії «Право і справедливість» Збігнєв Кузьмюк очікує, що Сейм ухвалить законопроєкт. На його думку, нинішня система допомоги українцям є дірявою та, як він висловився, «сприяє соціальному туризму»: «Інформація із Закладу соціального страхування (ZUS), що виплачує допомогу, і дані прикордонної служби мають якось синхронізуватись. Ми маємо виловити цих людей. Але з того, що мені відомо, зараз інформація цих двох відомств у кожного сама по собі».
Парламентська більшість не має наміру підтримувати законопроєкт президента. Уряд працює над новим законопроєктом про допомогу громадянам України. Про це заявила речниця Громадянської платформи Дорота Лобода:
«Ми маємо питання до президента — чи він має дані, що виплати отримують українці, які не мешкають на території Польщі. Ми б хотіли з такою інформацією ознайомитись. Українці не мають ніяких привілеїв у системі здоров'я. Вони так само чекають у чергах. І якщо є ідея щось змінювати, потрібні конкретні дані, а не упередження».
Уряд регулюватиме виплати для іноземців; вони будуть прив'язані до працевлаштування. Проект закону регулюватиме виплати для всіх іноземців, а не лише для громадян України. Вчора (25 серпня) президент Кароль Навроцький наклав вето на поправку до документа про допомогу громадянам України, оскільки, на його думку, виплату 800+ повинні отримувати лише українці, які працюють у Польщі.
Речник уряду Адам Шлапка каже, що нові правила стосуватимуться не лише виплати 800+, а й пов'яжуть виплати допомог із працевлаштуванням.
Президент Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про допомогу громадянам України. Законопроект зберіг існуючі положення, а саме право на доступ до програми 800 Плюс та медичного обслуговування, незалежно від працевлаштування в Польщі. Фонд «Український дім», який допомагає українським біженцям, оцінює, що більшість українців, які проживають у Польщі легально, працюють, сплачують податки та роблять внески на соціальне страхування. Позбавлення права на допомогу 800+ торкнеться меншості українців, але ця група включає тих, хто найбільше потребує допомоги. Експерти також зазначають, що вето президента означає, що українські біженці можуть стати жертвами юридичної лазівки, пов'язаної з легальністю їхнього перебування, вже в жовтні.
Гість радіо «Єдинка» наголосив, що це питання стосується загального питання політики інтеграції біженців у Польщі, і «це не лише питання допомоги 800+ для тих, хто працює, чи тих, хто ні». Він зазначив, що відхилений законопроект має приблизно 100 сторінок і стосується або реорганізує різні питання. «Наразі обговорення рішень для громадян України обмежується виключно допомогою 800+», – зазначив він.
Роберт Собех зазначив, що він спеціально згадав про 100-сторінковий законопроект, оскільки «він сигналізує про ширшу проблему». Він пояснив, що перед тим, як законопроект, підготовлений урядом, потрапить до парламенту, має пройти оцінку регуляторного впливу, а експерти повинні оцінити його вплив. Він наголосив, що відхилені положення не лише обговорювалися в Сеймі та Сенаті, а й консультувалися з майже 20 суб'єктами.
Він зазначив, що законопроект надходить до президента, президент каже: «Мені це не подобається», і протягом двох тижнів письмово оголошує про новий законопроект. «Зі своєю експертною базою, яка не готова до цього, оскільки президент має лише невелику канцелярію, він раптом каже: «Мені це не подобається, і давайте зробимо щось нове», хто знає, на чому базується це», – проаналізував він. «Якщо це має бути практика оцінки законопроектів з Президентського палацу, це дуже погано віщує для Польщі», – оцінив соціолог.
Експерт нагадав, що «всі економічні дані показують, що громадяни України в Польщі вносять значно більше до бюджету в різних формах, ніж отримують з нього». Він зазначив, що польський ринок праці страждає від різкої нестачі робочої сили, і цю прогалину значною мірою заповнюють українські працівники.
Він наголосив, що, окрім економічних питань, існує також соціальна складова. «Понад мільйон вихідців з України, які зараз працюють у нашій країні, становлять значну частину польського суспільства», – сказав Собех. «Якщо ми зараз намагатимемося спровокувати внутрішні конфлікти, ми створюємо таку напруженість, яка, як ми бачимо, завершується вуличними демонстраціями в Парижі, Лондоні та Брюсселі», – попередив він.
Соціолог наголосив, що співпраця з українцями досі була майже зразковою. «Зараз для нас у політичних цілях створюється нова загроза, новий ризик, як економічний, так і соціальний. Питання в тому, чому?» – підсумував він.
Згідно з Директивою про тимчасовий захист, допомога має надаватися українцям, але рівень соціальних та сімейних виплат визначається державами-членами, заявив у вівторок речник Європейської комісії Маркус Ламмерт.
Речник Європейської комісії нагадав, що держави-члени у липні вирішили продовжити тимчасовий захист для українців у ЄС до березня 2027 року. «Таким чином ЄС підкріплює своє непохитне зобов'язання підтримувати Україну стільки, скільки це необхідно», – сказав він.
Механізм, що гарантує підтримку тих, хто звертається за допомогою в ЄС, вперше був активований для українців після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Приблизно 4 мільйони українців користуються ним по всьому ЄС. Тимчасовий захист для українців регулярно продовжується державами-членами.
Поправка, на яку наклав вето президент Польщі, мала на меті імплементувати положення ЄС у польське законодавство. Навроцький також обґрунтував своє рішення тим, що допомога 800+ має надаватися лише українцям, які працюють у Польщі.
«В принципі, згідно з директивою, якщо бенефіціари (тимчасового захисту – PAP) самі не мають достатніх ресурсів, держави-члени повинні надати їм необхідну допомогу у сферах соціального забезпечення, медичного обслуговування та проживання», – наголосив речник ЄК. «Однак Директива про тимчасовий захист не визначає суму чи мінімальний поріг соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів», – сказав Ламмерт.
Речник ЄК також нагадав, що ЄС також виділяє державам ЄС кошти для допомоги українцям. «До літа ми оголосили про наше рішення виділити 3 мільярди євро державам-членам, які приймають українських біженців», – сказав він.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
26:16 U 0901 PROFIT.mp3 Вето на 800 плюс - економічна необхідність чи політична гра?
PR1/PR24/USPR/В.Г.