«Бердянськ — це Україна», — такі слова представника польського МЗС зворушили присутніх на науковій сесії у Варшаві учасників із України та Польщі.
9 жовтня у варшавському Домі Полонії відбулося відкриття IX Азовських днів польської науки. Це цикл заходів, які тривають близько місяця та в час війни проходять переважно онлайн. Цьогоріч Азовські дні польської науки розпочалися дводенною Міждисциплінарною польсько-українською сесією «Перцепції тексту культури: між деконструкцією та інтерпретацією».
Події відбуваються завдяки фінансуванню канцелярії Сенату РП за посередництвом товариства «Wspólnota Polska». Директорка товариства «Wspólnota Polska» Аніта Сташкевич, яка неодноразово бувала учасницею Азовських Днів польської Науки у Бердянську тепер особисто привітала учасників.
До війни такі заходи в Бердянську відбувалися за підтримки польського МЗС. Тож і зараз від Генерального консульства Республіки Польща у Харкові віцеконсул Адам Мисліцький привітав присутніх. Важливо було почути в привітанні представника польського МЗС, що, пропри окупацію, Польське товариство з Бердянська продовжує працювати й реалізує свої ініціативи. Це слова віцеконсула РП Адама Мисліцького зворушили присутніх науковців: «Бердянськ — це Україна».
Олексій Сухомлинов, голова польського товариства «Відродження» у Бердянську, який тепер працює у Варшавському університеті, напередодні сесії майже втратив голос, але все-таки зміг модерувати зустріч і розповів для Польського радіо про традицію проведення Азовських днів польської культури.
Єжи Ґжибовський, голова наукової ради Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету також привітав учасників. У коментарі для Польського радіо він говорив про важливість співпраці в проєкті, а також зазначив, що зіткнення різних методологічних підходів на міжнародному рівні може давати дуже цікаві результати.
До Варшави приїхали професорки Бердянського педагогічного університету (який офіційно зараз у Запоріжжі), а також Маріупольського державного університету (зараз у Києві), були науковці з Варшави, Києва та Сум, Житомира, Львова й Харкова. Багато науковців брали участь у дискусіях онлайн — з Бидґощі, Ольштина й Запоріжжя, Кривого Рогу, Черкас і Вроцлава.
Тетяна Трофименко, викладачка Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету й Харківського національного університету імені Каразіна презентувала доповідь на надзвичайно актуальну тему про образ українців і України після повномасштабного вторгнення у художній прозі, нонфікшн, кінематографі, театрі й соцмережах. Вона зафіксувала, як у суспільному дискурсі цей образ змінюється та зростає негативне ставлення до українців. Втішно, що у літературі, у мистецтві такої трансформації не відбувається, тобто спільнота інтелектуальна, спільнота культурна продовжує підтримувати Україну, вважати Україну запорукою того, що війна не пересунеться далі на захід.
Головними організаторами виступили товариство Польське культурно-освітнє товариство «Відродження» (м. Бердянськ) і Інститут міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету, який очолює Йоанна Ґетка.
Сподіваймося, що навіть у сучасних умовах біполярної політики й фейкових суспільних рухів завдяки польським інтелектуалам польському й західному суспільству загалом вдасться зберегти здоровий глузд і усвідомлення, що українці не прохачі й випадкові зайди, а реальна сила, захисники, які захищають життя громадян європейських країн, а також — ідеали Європи.
Міждисциплінарна польсько-українська наукова сесія, якою розпочалися Азовські дні польської науки, безумовно, сприяла цьому усвідомленню, а детальніше про подію запрошую послухати в доданому звуковому файлі.
Сніжана Чернюк