Якщо стежити за військовими виданнями, можна натрапити на дедалі більше статей на тему, що ще недавно здавалась далекою від оборонної сфери: «Безпека і кліматичні зміни». Здавалося б, клімат не з військової опери. Глобальні процеси, про які роками говорять учені, екологи та міжнародні організації, не мали нічого спільного з армією. Але варто згадати минулорічну повінь у Польщі, і стає зрозуміло: зв’язок очевидний.
Повені, торнадо, бурі, сильні зливи — це вже не лише природні катаклізми. Це виклик для системи безпеки, у якій дедалі активніше задіяні військові. Ми бачимо військових поруч із пожежниками й рятувальниками, але за цією участю стоїть ширше питання: як змінюється роль армії у світі, де кліматичні ризики стають новою нормою?
Минулорічна операція «Фенікс» стала показовою для польських збройних сил. Військові діяли у тісній координації з цивільними службами, відновлюючи дороги, мости та інфраструктуру.
«23 000 військових – від військових оперативних підрозділів до курсантів і резервістів. Гелікоптери, човни, понтонні мости – справді потужна сила, яку видно. І навіть якщо військові лише підтримують цивільні служби, без них масштабна допомога була б неможлива», – розповіла в ефірі Польського радіо 24 головна редакторка видання Polska Zbrojna Маґдалена Ковальська-Сендек.
За її словами, висновки з операції «Фенікса» вже впроваджуються: «Командири розуміють, що потрібно мати заздалегідь підготовлені запаси техніки, генераторів, освітлювальних щогл. А ще – створити єдину платформу для співпраці армії, служб і місцевої адміністрації. Без цього реагування завжди буде запізнілим», – додала Маґдалена Ковальська-Сендек.
Такі кроки свідчать про системне мислення, але, як наголошують експерти, це лише початок. Зі зміною клімату змінюється й армія: від логістики до кольору камуфляжу. Головний редактор журналу Nowa Technika Wojskowa Маріуш Цельма пояснює:
«Армія – це головний резерв держави у разі масштабних катастроф. Але є питання: як виконувати бойові завдання, коли змінюється довкілля? Ми бачили Віслу, глибина якої місцями становила лише 15 сантиметрів. А це стратегічна річка для оборони. Навіть колір камуфляжу може втратити актуальність. Можливо, через двадцять років він стане кам’янистим, а не зеленим», – зауважує Маріуш Цельма.
Польща вже створює національну стратегію підготовки військових до дій в умовах змін клімату. Її координує генерал Артур Демчак, який очолює робочу групу в Інспекції забезпечення Збройних сил.
«Ми лише починаємо цю роботу, каже Маґдалена Ковальська-Сендек. – Але важливо, що офіцери усвідомлюють потребу говорити про це. Кліматичні зміни впливають навіть на тренування. Наприклад, у Фінляндії військові готувалися до арктичних умов, але через відлигу техніка просто загрузла в болоті. Це реальність, до якої ми маємо адаптуватися», – резюмує Маґдалена Ковальська-Сендек.
Зміни клімату означають також швидший знос техніки. Тому, за словами Ковальської-Сендек, важливо інвестувати в обладнання подвійного призначення – військове і цивільне водночас: «Понтонні мости, які будують сапери, рятують міста під час повеней. Але техніка має свій ресурс. Якщо ми використовуємо її частіше, кількість такого обладнання повинна зростати», – додала вона.
Нові екологічні умови змушують армії світу переглядати звичні підходи від стратегії до спорядження. І цей процес лише починається. Як підсумовує Маріуш Цельма, «ми стоїмо на порозі революції. Вона буде повільною, але неминучою».
PR24/ Вікторія Машталер