Польща посилює обороноздатність і стратегічну самостійність у відповідь на зростаючу напругу в регіоні. Цього тижня екіпажі МіГ-29 із авіабази в Мальборку двічі піднімалися в небо, щоб перехопити російські розвідувальні літаки над Балтійським морем (28 і 30 жовтня). За словами підполковника Яцека Горишевського з Оперативного командування Збройних сил Польщі, Іл-20 у обох випадках діяв без поданого плану польоту й з вимкненим транспондером — ситуація, яка змусила підняти чергові пари для ідентифікації, супроводу й документування польоту. Хоча польський повітряний простір не було порушено, інциденти підкреслюють частіші спроби перевірити реакцію та системи союзників.
На тлі цих подій у суспільстві і серед експертів зростає занепокоєння через повідомлення про перерозподіл сил США на європейському театрі. Хай американське командування і гарантує незмінність контингентів у Польщі, військові аналітики наголошують на ризиках символічного ослаблення присутності в інших частинах східного флангу — наприклад у Румунії — і застерігають, що це може підштовхнути Москву до подальших провокацій. Колишні командири та експерти відзначають, що сучасна оборонна практичність поєднує мобільність і технологічну підтримку, але наголос на національних виробничих потужностях лишається ключовим.
Саме тому Варшава активізує власну оборонно-промислову політику. У Краснику закладено перший камінь нового заводу з виробництва 155-мм снарядів — крок, який у Міноборони і в уряді трактують як інвестицію у безпеку та робочі місця. Паралельно розгортаються кадрові програми: у Пілі створюють спеціальний клас із підготовки операторів дронів під патронатом Міністерства національної оборони, а подібні курси діють уже на шістнадцяти майданчиках по країні. Попит на навички стрільби та поводження зі зброєю також зріс: за даними Польської асоціації стрілецького спорту, кількість ліцензованих учасників змагань за рік збільшилася більш ніж на 10 тисяч, а опитування свідчать про широку підтримку навчань цивільного населення щодо володіння вогнепальною зброєю.
Водночас Польща робить кроки до енергетичної незалежності: Національний центр ядерних досліджень уклав угоду з Westinghouse Electric Company про співпрацю в дослідженнях, підготовці кадрів і технологічних проєктах у рамках програми першої польської АЕС. Учасники домовленості підкреслюють, що це має закласти науково-технічну базу, яка дозволить поєднати міжнародні технології з місцевими компетенціями й підготувати інженерні кадри для довгострокової програми ядерної енергетики.
І поки держава зміцнює виробництво, освіту й енергетику, служби безпеки фіксують інакший виклик на внутрішньому фронті: у Катовицях затримано двох громадян України за підозрою у шпигунстві на користь іноземної розвідки. Прокуратура пред’явила їм обвинувачення у збиранні та зберіганні інформації з метою передачі її іноземним спецслужбам; під час слідчих дій вилучено численні засоби зв’язку. Речниця прокуратури Аґнєшка Кемпка заявила, що знайдені дані підтверджують попередні підозри спецслужб. За версією слідства, підозрювані вивчали військовий потенціал, встановлювали пристрої для прихованого моніторингу критичної інфраструктури, фіксували військовий транспорт, що прямував польськими дорогами на підтримку України, отримували оплату за завдання та здійснювали інші злочинні дії на території Польщі. Речник міністерства-координатора спецслужб Яцек Добжинський повідомив, що затримані діяли на користь іноземної розвідки щонайменше з 2023 року. Суд помістив їх під вартою на три місяці; імена й статус інших осіб у справі поки не розголошуються.
Міністр-координатор Томаш Сємоняк описує нове явище як мережі одноразових агентів — людей, які набираються через миттєві повідомлення, виконують прості завдання за кілька тисяч євро й часто отримують виплати в криптовалюті. За його словами, такі «одноразові» агенти важко відстежуються, а серед затриманих були люди з «звичайними» професіями: таксисти, перукарі, кур’єри. Влада закликає громадськість бути пильною й повідомляти про осіб, які фотографують або фіксують військові об’єкти та критичну інфраструктуру.
Повна версія у доданому звуковому файлі:
Володимир Гарматюк