Україна підійшла до зимового сезону 2025–2026 значно підготовленою, ніж у попередній період. Після посиленого захисту енергооб’єктів та роботи над накопиченням ресурсів стійкість енергосистеми зросла: резерви генерації, передачі й розподілу, запаси обладнання та витратних матеріалів, — найвищі за останні роки, навіть у порівнянні з мирними сезонами.
На початок листопада в підземних сховищах знаходиться 13,2 млрд куб. м газу, саме стільки, скільки доручив зібрати уряд. Не весь цей об’єм можна використовувати через наявність довготривалих і буферних запасів; проте близько 8,5 млрд куб. м експерти вважають достатнім для проходження опалювального сезону без системних зривів. За оцінкою експерта з енергетичних питань Геннадія Рябцева. За його словами, для енергетики потрібно близько 3 млрд куб. м, а інша частина — на потреби побутових споживачів і промисловості.
Окрім внутрішніх запасів, в ПГС уже є 4,6 млрд кубометрів газу, придбаного за імпортом, і уряд доручив докупити ще приблизно третину цієї суми, близько 1,5 млрд кубометрів. За словами експертів, близько 70% коштів на ці закупівлі вже є: частина — у рамках кредитної угоди з Європейським інвестиційним банком (300 млн євро), частина — від уряду Норвегії (100 млн дол.). Це має забезпечити додаткову подушку безпеки на випадок пошкодження газовидобувних чи газотранспортних об’єктів.
Протягом останніх місяців російські атаки завдали ушкоджень низці газових свердловин та комунікацій, але, як зазначає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, запаси в підземних сховищах, які менш вразливі до таких атак, дозволяють розраховувати на стабільність постачання. Також доступні фінансові та ринкові можливості для додаткових закупівель у ЄС.
Паралельно з накопиченням ресурсів експерти наголошують на більш широкому наборі ризиків. По-перше, газопостачання постраждало, відтак докупівлі будуть потрібні, щоб пройти зиму спокійно. По-друге, серйознішою проблемою називають атаки на об’єкти теплопостачання: руйнування котелень або теплоелектроцентралей може залишити без тепла цілі райони. Енергетики радять місцевим органам мати резервні плани для кожного мікрорайону і будинку на випадок виходу з ладу ключових джерел тепла.
В електроенергетиці основну роль продовжують грати атомні станції, їхня частка в енергобалансі становить близько 55%. Це дає стабільний обсяг виробництва, але створює проблему маневреності: атомна генерація погано підлаштовується під зміни попиту, тому для балансування потрібні гідро- та теплові електростанції. Російські атаки, як зазначають фахівці, насамперед спрямовані на теплові й гідроелектростанції, адже їх простіше вивести з ладу, ніж повністю зламати роботу держави.
Захист теплової генерації ускладнений масштабами підприємств: ТЕС — це десятки гектарів інфраструктури, які неможливо повністю «законсервувати» чи приховати. Також експерти вказують на обмежені поставки засобів протиповітряної оборони від партнерів упродовж року, що ускладнює боротьбу з безпілотними «роями» та іншими повітряними загрозами.
Енергетики працюють у посиленому режимі: відновлення після ударів триває 24/7, часто під обстрілами; є загиблі й поранені серед ремонтників і технічного персоналу. За словами учасників галузі, повністю захистити всю інфраструктуру наразі нереально, тож важливі швидке відновлення робіт і готовність до локальних відключень.
Олександр Савицький