Українська Служба

Як соцмережі впливають на наше критичне ставлення до інформації

25.11.2025 18:00
Про шкоду алгоритмів соціальних мереж для психіки користувачів та про принципову різницю між тотальною безвідповідальністю соцмереж і професійних ЗМІ розповів Роман Імельський, перший заступник головного редактора польського видання Gazeta Wyborcza, у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація».
Аудіо
  • ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Про шкоду алгоритмів соціальних мереж для психіки користувачів та про принципову різницю між тотальною безвідповідальністю соцмереж і професійних ЗМІ розповів Роман Імельський, перший заступник головного редактора «Gazeta Wyborcza», - у програмі Сніжани Чернюк.
Ілюстративне фотоCC0 Domena publiczna//pxhere.com

Кожен користувач соціальних мереж, який має хоча би краплю критичного мислення, помічає, що соціальні мережі це надзвичайно токсичне середовище, де панують агресія, насильство, дезінформація та маніпуляції. Як користувачка з більш як десятирічним стажем я пам’ятаю час, коли соціальні мережі були місцем онлайн спілкування близьких друзів і віднаходження нових друзів і нових цікавих знайомств. Місцем, де можна було поділитися чимось цікавим зі свого життя чи обговорити важливу тему, подію. Це було прецікаве й розмаїте соціальне явище — українські революції, майдани спиралися на соціальні мережі.

Сьогодні це психологічна хіросима. Якщо вони тебе не вбивають, то роблять психічними чи розумовими каліками, розмивають свідомість, не лише не зближують із іншими людьми, але навпаки – віддаляють. Погляньте, ледве не під кожним дописом. Навіть під якимись рекламами одягу – є смайли сердиті чи які сміються. Практично під кожним, під будь-яким дописом у польському інтернеті на підтримку України бачимо просто фонтани вербальних і віртуальних екскрементів і, що особливо печально, далеко не всі вони від ботів чи тролів, проплачених росією. І це стосується не лише України, звісно. Також Євросоюзу, Німеччини, Ізраїлю або й просто політичних опонентів власне у Польщі, місцевої влади. Фактично коментарі методом розмивання предмета судження часто вбивають сам допис, сенс якого просто розчиняється в цьому токсичному болоті негативу.

Тому я вирішила поговорити з представниками польських видань про те, як вони борються з цими фонтанами негативних коментарів на своїх інтернет-сторінках, зокрема й у соціальних мережах. Розмова, що логічно, вийшла про принципову різницю між тотальною безвідповідальністю соцмереж і традиційною відповідальністю професійних ЗМІ. 

Роман Імельський, перший заступник головного редактора видання Gazeta Wyborcza, однієї з головних газет Польщі наголошує, що для європейських ЗМІ діяльність базується на правовій базі, яка зобов’язує видання контролювати все, що з’являється на їхніх сторінках.

Дослідження виявили, що брехня в соцмережах поширюється в шість разів швидще, як правда. Часто така брехня руйнує людську психіку. А то й відбирає в людей життя. Власники соціальних мереж знають про руйнівний вплив на психіку користувачів — і не лише нічного не роблять, щоби цьому запобігти, але ще й зумисне використовують алгоритми таким чином, щоби викликати у користувачів залежність як від наркотиків, - розповідає Роман Імельський. (У програмі "Чи/я інформація" вже була передача про дофамінову петлю, у яку потрапляють користувачі соцмереж).

«У 2017 році було опубліковано дослідження в журналі Science, одному з найшанованіших наукових журналів світу. У ньому вчені з Массачусетського технологічного інституту, також одного з найкращих університетів світу, вивчали, як фейкові новини та брехня поширювалися в Твіттері в той час. А це було до ери Ілона Маска, тож Твіттер був ще більш ввічливим, я б сказав. І дослідження також виявило, що вони поширювалися в шість разів швидше, ніж правда.

Отже, це можна порівняти з епідемією. Спочатку епідемія розповсюджується, забирає свої жертви, і лише потім ми знаходимо якусь вакцину, яка намагається з нею боротися.

Це зрозуміло зі свідчень викривачки Meta Френсіс Хойґен перед Конгресом США у 2021 році. Вона прямо заявила, що Meta чудово знає, як негативна інформація впливає на психіку користувачів, особливо наймолодших. І вона зумисне використовує свої алгоритми, щоб цілеспрямовано посилити її, бо вони викликають узалежнення. Це трохи схоже на наркотик. Тут я погоджуюся з професором Войцехом Кулешою з Університету SWPS у Варшаві. Він соціальний психолог і рішучий критик платформ соціальних мереж. Він каже, що вони є ділерами наркотиками, тільки що цей наркотик сьогодні має іншу форму і викликає залежність по-іншому.

Тому абсолютний перший крок —і це має бути на європейському рівні, це має бути поза національним рівнем — змусити цифрових гігантів серйозно боротися з дезінформацією та серйозно піклуватися про психічне здоров'я користувачів», - розповідає Роман Імельський.

Докладніше про це, а також про російську дезінформацію в Польщі, про життєву необхідність медіаосвіти та про те, у чому полягає надія в майже тотальній когнітивній війні, - запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк

Побач більше на цю тему: Чи/я інформація соціальні мережі