Коли жарт стає хейтом, і чи насильство в Інтернеті відрізняється від реального? Це намагалися з’ясувати у Варшаві організатори й учасники чергового шостого Конгресу національної освітньої мережі 2025. Головною темою заходу, організованого NASK і Міністерством цифровізації, була: «Повага та соціальна стійкість — освіта щодо хейту, штучного інтелекту й викликів майбутнього».
Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський, вітаючи учасників, нагадав, що згідно з дослідженнями НАСК, понад 70% польських підлітків уже використовують інструменти штучного інтелекту. А це пов’язано з новими викликами щодо безпеки в Інтернеті й особливо щодо булінгу:
«Кібербулінг — одне з проклять сучасних технологій, яке слідує за цифровим розвитком. На жаль, як зазначається у звіті про підлітків, молодь часто не усвідомлює, що має справу з кібербулінгом. Це особливо актуально у стосунках з однолітками, особливо з урахуванням соціального тиску всередині групи однолітків, мови ворожнечі та дезінформації, що також може вплинути на їхній добробут. Тому ми стоїмо перед викликами з розв’язання цих питань компетентності, які виникають на самому початку освітніх процесів».
Малгожата Ольшевська, заступниця директора NASK, директорка Центру інфраструктурних та освітніх проєктів, повідомила, що сьогодні кожен третій підліток у Польщі стикається з насильством в Інтернеті. І їй тема конгресу близька не лише як представниці організаторів, але і як мамі:
«Тема конгресу дуже близька моєму серцю. Що я точно спостерігаю, так це те, що вчителі дуже відкриті до нового. Вони справді готові вивчати нове, досліджувати ці технології в різних аспектах та з різними загрозами. Фактично, вони на передовій з цим змагаються. Тому створення такої високоякісної освітньої платформи між нами та залучення всіх установ, відповідальних за такі завдання, надзвичайно важливе. Бо лише так ми справді зможемо вирішувати ці проблеми дуже цілеспрямовано та практично. Наприклад, питання хейту та цифрового хейту, яке обговорювалося на сьогоднішньому конгресі.
Ми знаємо, що це досить поширене явище, тому освіта, підвищення обізнаності молоді про ризики, які це несе в різних контекстах, дуже важливі. Не лише в такому юридичному, але й психологічному й у набагато ширшому контексті».
Анни Борковська, експертка з цифрової освіти NASK, пояснює:
«Дослідження показують, що гумор часто є маскою, яку носять злочинці, які хочуть передати ненависницькі повідомлення або завдати комусь шкоди, або використовувати гумор у кібербулінгу.
Чому? Тому що це дозволяє їм уникнути відповідальності. Вони завжди можуть сказати, що це був просто жарт. Вони також захищають власне благополуччя, бо бути ненависником і бути дотепною, жартівливою людиною — це дві різні речі.
І вони також знімають з себе відповідальність таким чином, що звинувачують жертву, одержувача невдалого жарту або жарту, який є відверто ненависницьким і ранить одержувача. Вони скидають відповідальність на одержувача за те, як він сприйняв повідомлення, навіть кажучи хоча б такі прості речі, як-от: "Це був просто жарт","Розслабся, ти не вмієш сприймати жарти", "Ти перебільшуєш". Так показують, що це, мовляв, не моя вина, що повідомлення було сприйнято як образливе, а вина людини, яка постраждала».
Магістр-інженер Гжегож Цепелевський, учитель, розповів мені про різницю між дітьми 20 років тому й тепер та обставинами, у яких їм доводиться жити й навчатися:
«Сьогодні діти, можливо, трохи відрізняються від тих, із якими починав роботу 20 років тому. Тоді діти були іншими.
Вони зараз мають так багато подразників, у них купа інформації з усіх боків, і їм важко вибрати, що для них цінне. Вони насправді самі в цьому губляться, і наша роль полягає в тому, щоб показати їм правильний шлях. А водночас учителі мають із цим проблеми; доводиться також постійно вивчати ці технології, здобувати знання. Це не так, що ми це одразу знаємо. Ми постійно вчимося, і тепер нам потрібно разом знайти правильний шлях у цьому лісі».
Докладніше про те, як відрізняти хейт від жарту та як не заблукати в цьому лісі, ви можете послухати у звуковому файлі або в подкастах. А повну версію виступів на конгресі можна почути тут.
Сніжана Чернюк