Безпека та збройні сили Республіки Польща
У своєму новорічному зверненні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про подальше розширення збройних сил Республіки Польща. Він наголосив, що лише економічно сильна держава може бути військово сильною, а розвиток оборонного потенціалу є необхідною умовою ефективного стримування загроз і територіальної оборони. За його словами, мир завжди має свою ціну, однак війна коштує значно дорожче. Президент підкреслив, що безпека і розвиток не є самоціллю, а основою гідного життя, стабільної роботи, відповідальної держави та майбутнього, яке можна планувати без страху. Навроцький окреслив три головні пріоритети на найближчий рік: розвиток, безпеку та краще життя для поляків.
Зовнішня політика та G20
Президент також заявив, що присутність Польщі серед країн G20 має стати одним із ключових напрямків розвитку на найближчі роки. Запрошення Варшави до участі у зустрічах G20, ініційоване Сполученими Штатами як господарем наступного саміту, Навроцький назвав результатом багаторічної праці поколінь поляків. Він наголосив, що сильна держава не може залишати без підтримки хворих, жінок під час пологів, працівників, фермерів і пенсіонерів. Економічний успіх Польщі, за його словами, став можливим завдяки переходу від централізовано планової економіки до ефективної ринкової системи, а нинішнім завданням держави є зробити цей успіх довготривалим.
Розвиток оборонної промисловості та міжнародна співпраця
Про подальше посилення оборонного потенціалу заявив міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш. Наприкінці грудня було підписано третю угоду в межах програми HOMAR-K, яка передбачає виробництво в Польщі ракет для пускових установок. Міністр наголосив, що угода означає не лише закупівлю озброєння, а й трансфер технологій, ліцензію на виробництво та здобуття промислової незалежності. Представник Республіки Корея Хун-сік Канг підкреслив, що співпраця виходить за межі експорту готової продукції та передбачає спільне виробництво. Постачання близько десяти тисяч високоточних ракет і початок виробництва очікуються не раніше 2030 року. Міністр також повідомив про рекордні витрати на розвідку та контррозвідку в наступному році.
Суперечка між президентом та урядом
У Польщі триває суперечка між президентом і урядом щодо ефективності зовнішньої політики та ролі окремих інституцій у сфері безпеки. Дискусія загострилася після того, як президент Кароль Навроцький провів розмову з президентом США Дональдом Трампом про мирні переговори щодо війни в Україні, тоді як прем’єр-міністр Дональд Туск взяв участь у відеоконференції з президентом Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Опозиційні політики вважають це доказом сильних позицій президента на міжнародній арені, тоді як представники правлячої коаліції наголошують, що президент має підтримувати цілі зовнішньої політики уряду. Віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш заявив, що намагається зберігати співпрацю між сторонами, аби внутрішній конфлікт не зашкодив безпеці держави.
Війна в Україні та мирні переговори
Польща залишається активним учасником міжнародних консультацій щодо припинення війни в Україні. Президент Навроцький взяв участь у телеконференції європейських лідерів з президентами США та України, наголосивши на необхідності досягнення тривалого і стабільного миру з реальними гарантіями безпеки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що мир може бути на горизонті вже найближчим часом, однак експерти застерігають, що переговори залишаються складними, а Росія не демонструє готовності до справжнього компромісу. Міністр оборони підкреслив, що Польща не надсилатиме свої війська в Україну, але відіграватиме ключову логістичну роль, оскільки переважна більшість допомоги Україні проходить через польську територію.
Дезінформація, штучний інтелект та внутрішня безпека
Одним із серйозних викликів для внутрішньої безпеки залишається поширення російської дезінформації в Інтернеті. Уряд повідомив про виявлення облікових записів, які використовують контент, згенерований штучним інтелектом, для поширення антиєвропейських наративів. Один із таких акаунтів було видалено з платформи TikTok. Польська сторона звернулася до Європейської комісії з вимогою перевірити, чи платформа дотримується норм Європейського закону про цифрові послуги. Аналітики також відзначають зростання мови ворожнечі щодо українців у Польщі, що часто є наслідком організованих інформаційних кампаній. У відповідь Міністерство юстиції готує створення спеціалізованих прокуратур для переслідування злочинів на ґрунті ненависті та боротьби з діпфейками.
Затримання особи з українським паспортом у Варшавському аеропорту
Прокуратура розслідує справу 23-річної особи, затриманої у варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена, яка мала при собі український паспорт. Під час перевірки служба безпеки аеропорту виявила у затриманого пристрій для глушіння радіохвиль, що працював у частотних діапазонах, зарезервованих для повітряного зв’язку та навігації. Суд ухвалив рішення про місячне тримання під вартою з метою проведення експертної оцінки вилучених носіїв даних. Матеріали передано фахівцям Центрального бюро боротьби з кіберзлочинністю. Слідство з’ясовує походження пристрою, мету його використання, а також обставини перебування затриманого на території Польщі.
Повна версія у доданому звуковому файлі:
28:00 PODSUMOWANIE TYGODNIA_2026_01_03.mp3 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ В ПОЛЬЩІ. Безпека Польщі на тлі глобальних і внутрішніх викликів: війна в Україні, дезінформація, ШІ та політичні конфлікти
Володимир Гарматюк