За останній рік у Польщі зросла кількість ксенофобських нападів і проявів ненависті щодо українців — як у публічному просторі, так і в соціальних мережах. Йдеться не лише про словесні образи, а й про фізичні напади у транспорті чи на вулицях. Юрист і волонтер Давид Дейнерт пов’язує цю тенденцію з кількома чинниками, зокрема з повномасштабною війною Росії проти України та політизацією антиукраїнських настроїв у період виборчих кампаній.
За словами Давида Дейнерта, саме після 2022 року ненависть стала масовішою та помітнішою. Вона почала активно використовуватися окремими політиками й радикальними середовищами як інструмент мобілізації електорату. При цьому самі ксенофобські злочини не є новим явищем для Польщі, однак раніше вони не мали такого масштабу й медійного резонансу.
«Це багаторівневе явище, яке не з’явилося раптово, але саме війна стала моментом, коли ці настрої почали різко зростати», — зазначив він.
Юрист наголошує, що кримінальна відповідальність передбачена за напади на національному ґрунті в Польщі, а побиття з мотивів ненависті може каратися позбавленням волі. Водночас саме мова ворожнечі в Інтернеті, на його думку, створює відчуття безкарності та стає основою для реальних злочинів.
«Слова, які спочатку з’являються в мережі, згодом ми чуємо під час нападів і потім бачимо їх у матеріалах судових справ», — підкреслив Давид Дейнерт.
У разі ксенофобського нападу українцям радять насамперед подбати про власну безпеку, за можливості зафіксувати інцидент і звернутися до поліції. У Польщі постраждалі мають право на безкоштовні послуги перекладача, а питання легальності роботи чи перебування не є предметом такого розслідування. Зокрема, напад через національну приналежність може кваліфікуватися за статтею 119 Кримінального кодексу і каратися позбавленням волі до п’яти років.
На думку експерта, посилення відповідальності за мову ненависті та ефективніше переслідування таких злочинів є ключовими кроками для стримування подальшої ескалації.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі.
Євгеній Дячков