Усі ми пам'ятаємо казочку про котика та неслухняного півника, який не слухався порад не розмовляти з незнайомцями й вижив лише тому, що котик його захистив.
8,8% опитаних дітей без вагань приймають усі запити в друзі, навіть не знаючи, хто стоїть за профілем, — виявили українські дослідники в червні 2025 року. Батьки цих дітей точно не читали своїм дітям казочки про котика та довірливого півника.
Тож у передачі «Чи/я інформація», як той котик, безперестанку повторюємо для великих і малих півників, зрештою, усіх птахів, тварин і людей про небезпеки сучасного інформаційного простору, у якому нам і нашим дітям доводиться жити.
Близько 88% українських дітей регулярно користуються соцмережами, а 75% проводять онлайн понад 3 години щодня. Такими є результати дослідження ГО Dignity Online до Всесвітнього дня соціальних мереж. Детектор медіа, який навів ці дані в червні 2025 року, згадав також, що найпопулярніші платформи серед дітей — ютуб (87,7%), телеграм (85%), тікток (83%), вайбер (81,7%) та інстаграм (63,3%).
Проте поза прямою небезпекою, коли йдеться про дітей та інтернет, є й цілий ряд непрямих загроз для психічного та психофізіологічного, а зрештою навіть фізичного здоров’я дітей.
Ми вже якось звикли, що через соцмережі постають цілі хвилі підліткових самогубств (згадаймо Синій кит або Червона сова, Біжи або помри), що дітей і підлітків через телеграм вербують як диверсантів, як продавців наркотиків і навіть як убивць, що через соцмережі дитячі фото й відео використовують у порнографії. Зрештою використовують для нацьковування підлітків проти підлітків, як у нещодавній хвилі «шон-патрулів» у Польщі.
Експерти з різних країн неодноразово звертали увагу на руйнівний вплив соцмереж, а особливо тіктоку на психіку.
У листопаді 2025 року польські дослідники порахували, що соцмережами та месенджерами активно користуються майже півтора мільйона дітей віком від 7 до 12 років, що становить понад половину (58%) цієї групи.
Найпопулярніші платформи соціальних мереж, дозволені для дітей віком від 13 років: тікток регулярно використовують понад 800 000 дітей (понад третина групи); фейсбук — близько 630 000 активних користувачів віком від 7 до 12 років (кожна четверта дитина); інстаграм приблизно кожна шоста дитина. Так само поширене регулярне використання месенджерів.
Розмова з професором Маріушем Єнджейком з Інституту психології, Університету прикладних наук у Вроцлаві вийшла про те, що ми чомусь вважаємо нормою через його масштабність, через поширеність, але що нормою абсолютно не є.
«Соціальні мережі та обмін миттєвими повідомленнями корисні для дітей лише настільки, наскільки вони відповідають їхньому рівню розвитку. Діти точно не повинні використовувати їх, доки їм не виповниться 14 років», — категорично попереджає професор Маріуш Єнджейко.
«Треба пояснювати з самого початку. Діти не можуть дивитися телевізор до кінця третього року. Мозок занадто слабкий. Вони не тільки не здатні обробляти таку кількість інформації та зображень, але й не розуміють, що на цих зображеннях.
Діти навчаються соціально, вони щось спостерігають. Якщо щось з'являється багато-багато разів, — то вони ставляться до цього як до норми.
Чому? Не тому, що сам монітор поганий, а тому, що мозок ще не готовий.
Перший телефон ми могли б дати дитині, коли їй виповниться 13 років. Не 10, не 11, не 9, не дай Боже, 8, а коли матиме 13 років!
Це відповідний вік для цього. Соціальні мережі дозволені після 13 років, але з дуже чіткими часовими рамками. Якщо дитині менше 13 років, — вона може дивитися на всі екрани до 90 хвилин на день. Для старших дітей — це 3 години на день.
І я хочу, щоб ви, шановні слухачі, мене зрозуміли. Це не Середньовіччя; просто так влаштований мозок. Або ми даємо їм усе, а потім у нас виникає проблема, бо в нас уже сотні тисяч таких проблем. Я не жартую, батьки телефонують щодня, щоб поставити діагноз своїй дитині», — так детально пояснює професор Єнджейко, які мають бути норми використання приладів з екранами й Інтернетом для дітей і підлітків.
Про це, а також про те, чому дітей власника фейсбуку немає на фейсбуку, чому китайський тікток зовсім-зовсім інший у Китаї, запрошую послухати в доданому звуковому файлі, а також у подкастах.
Сніжана Чернюк