Українська Служба

Коли допомога запізнюється: чого не видно в статистиці підліткових суїцидів

29.01.2026 20:08
Офіційна статистика не показує головного: суїцидальні думки, плани, насильство та вплив соціальних мереж на підлітків у кризі. Діти дедалі частіше залишаються з цим сам на сам — або намагаються рятувати одне одного без участі дорослих. Окремий виклик — українські діти в Польщі: їхні суїцидальні ризики майже не досліджені, а без даних допомога запізнюється.
Аудіо
  • Коли допомога запізнюється: що не видно в статистиці підліткових суїцидів
Фото ілюстративнеpxhere.com/CC0 Domena publiczna

Коли допомога запізнюється: що не видно в статистиці підліткових суїцидів

Суїцидальна поведінка серед підлітків у Польщі залишається серйозною проблемою, але офіційна статистика відображає лише частину реальності. За її межами залишаються суїцидальні думки, конкретні плани, самоушкодження, досвід насильства та вплив соціальних мереж. Діти дедалі частіше намагаються рятувати одне одного самі, без залучення дорослих, а українські діти, які через війну опинилися в Польщі, залишаються майже невидимими для системи допомоги. 

Фактори ризику: насильство та емоційна криза

Дослідження показують, що ключовими факторами суїцидальної поведінки є психологічне та фізичне насильство вдома та серед однолітків, емоційна ізоляція, страхи за майбутнє та низька самооцінка.

«Молодим людям дуже важко відкриватися, вони сумніваються, чи їх почують, чи не назвуть слабкими, — пояснює Люцина Кіцінська, експертка сервісу Życie Warte Jest Rozmowy. — Часто діти намагаються приховати насильство та кризи від дорослих, і саме тому підтримка приходить запізно».

Навіть пасивне перебування в інтернеті може посилювати ризики: багато підлітків використовують соцмережі як спосіб втечі від проблем, і саме там вони стикаються з насильством і негативним контентом. 

Інтернет і соціальні мережі: небезпечний контент самостійно знаходить дітей

Соціальні мережі часто підштовхують дітей до небезпечного контенту. Публікації про самогубство або самоушкодження, а також іронічні чи жартівливі повідомлення, що знецінюють життя, можуть самостійно з’являтися в стрічках користувачів.

«Особливо тривожно, коли підлітки, які вже мають суїцидальні думки або спроби, стикаються з таким контентом, — каже Гальшка Вітковська-Новак, польська суїцидологиня. — Це підсилює відчуття безвиході і може сприйматися як «логічне» рішення».

Дослідження показують, що серед учнів сьомого класу 39% вже стикалися з таким контентом, серед старшокласників цей показник — 55%. Крім того, понад 60% дітей з суїцидальною поведінкою зазнають онлайн-насильства, часто від знайомих однолітків.

Українські діти в Польщі: невидима група

Особливу увагу в 2026 році експерти радять приділити українським дітям-біженцям. Відомо, що воєнна травма, розлука з родиною та адаптація до нового середовища підвищують ризики суїцидальної поведінки, але системних даних майже немає.

«Ми фактично не знаємо, скільки дітей страждають від суїцидальних думок, скільки намагалися покінчити життя самогубством, — зазначає Гальшка Вітковська-Новак, польська суїцидологиня. — Все це надзвичайно важливо, щоб ми могли реально допомогти цим дітям. Наші профілактичні заходи повинні базуватися на дослідженнях, а не на припущеннях».

Відсутність точних даних ускладнює своєчасну допомогу. Експерти наголошують, що перший крок — системні дослідження українських дітей у Польщі, щоб зрозуміти масштаби проблеми і вчасно надати підтримку. 

Підтримка і ресурси: де шукати допомогу

Експерти радять комплексний підхід: створення безпечного середовища вдома та в школі, навчання підлітків безпечній підтримці однолітків, контроль і обмеження доступу до небезпечного контенту в інтернеті, а також професійну психологічну допомогу.

Велике значення має портал Życie Warte Jest Rozmowy, де зібрані матеріали для батьків, педагогів та підлітків, сценарії та інструкції з розпізнавання насильства й запобігання кризам, а також можливість анонімного звернення до фахівців. Тут надають підтримку дітям у кризі, тим, хто опікується ними, школам після спроб самогубства учнів і людям, які пережили втрату близьких через суїцид.

«Серед українських дітей у Польщі можуть бути випадки суїцидальної поведінки, але без системних досліджень ми не можемо зрозуміти, кому саме потрібна допомога і як її організувати, — підкреслює Люцина Кіцінська, експертка сервісу Życie Warte Jest Rozmowy. — Тому зараз надзвичайно важливо отримати надійну інформацію і діяти».

Контакти для українців у Польщі

  • “Życie Warte Jest Rozmowy” (гаряча лінія): +48 116 123

  • Польська гаряча лінія кризової допомоги для українців: +48 800 702 222

  • Онлайн-підтримка українською: www.krizowaserwisy.pl

  • Поліція

Повна версія у доданому звуковому файлі:


24:58 U 0128 INTERWENCJA_SUICIDE_2026_01_29.mp3 Коли допомога запізнюється: що не видно в статистиці підліткових суїцидів

 

Володимир Гарматюк